З 1990-х років шахтарський Червоноград відомий як осередок самобутньої димленої кераміки на межі Волині та Галичини. Сокальський район багатий на поклади глини з великим вмістом заліза.
Така глина ідеально підходить для застосування особливої техніки випалу, після якого вироби набувають нетипових для глини кольорів — чорного або сірого. Традиція виготовлення чорнодимленої кераміки на Сокальщині практично зникла у XIX столітті. Місцеві молоді митці, надихнувшись досвідом Гавареччини, загорілися ідеєю вивчити та відновити цю техніку. Серед них — і гончарі з чималим досвідом, подружжя Андрія та Лідії Уляницьких, які вже протягом 30 років відновлюють старі традиції сокальської кераміки, буквально по черепках збираючи приклади з минулого.