Садиба «Самчики» — це один із найвизначніших архітектурно‑історичних комплексів XVIII–XIX століть в Україні, що поєднує палацову архітектуру, парк та музейні експозиції. Комплекс розташований у селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області на схід від міста Старокостянтинова, поряд із дорогою Н‑03 (Житомир–Чернівці).
Історія садиби
Початки та власники
Перші згадки про маєток у Самчиках сягають початку XVIII століття. У 1725 році польський шляхтич Ян Хоєцький з Мазовії заклав тут свою резиденцію‑маєток і спорудив старий палац (який частково зберігся до сьогодні).
У кінці XVIII століття маєток придбав полковник Петро Чечель, староста Гайсинський (нині Вінниччина). Він значно розбудував ансамбль: збудовано новий палац у стилі класицизму, дві службові будівлі, в’їзну браму, теплиці, стайні, каплицю, а також створено ландшафтний парк. До робіт було залучено видатних майстрів того часу: ймовірно архітектора Якуба Кубіцького, італійського скульптора Жан‑Батісто Цагляно, а парк проектував ірландець Діонісій МакКлер.
У 1822 році Петро Чечель подарував садибу своєму синові Яну. Після смерті власників майно успадкувала Людвіка, а пізніше їхній син Якуб. Він заснував у садибі музичну школу, де навчалися діти з навколишніх сіл, і створив симфонічний оркестр, яким керував відомий музикант Родерік Август Браун.
Під час повстання 1863 року Якуб Чечель загинув, а садибу конфіскували російські власті. У наступні роки маєток переходив у власність купицького роду Ляшкових, потім Івана Угрімова, а на початку XX століття — Михайла Шестакова, який володів ним до 1918 року.
XX століття та сучасність
Після революції та у радянський період садиба втратила частину інтер’єрів і споруд, а на її території розміщували різні установи: житло, клуб, бібліотеку, піонертабори, а з 1956 року — Хмельницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію.
У 1960‑му парк було оголошено пам’яткою садово‑паркового мистецтва, а в 1979‑му — увесь комплекс — пам’яткою історико‑культурної спадщини України.
З 5 серпня 1997 року садиба має статус Державного історико‑культурного заповідника «Самчики».
Архітектура та композиція ансамблю
Палац і головні споруди
Комплекс включає:
- Новий палац Чечелів — головна споруда ансамблю в стилі класицизму з білим фасадом та колонним порталом;
- Старий палац Хоєцьких (1725 року) — ранній елемент маєтку;
- Парк площею близько 18,8 га, сформований у пейзажному стилі з великою кількістю рідкісних дерев та кущів;
- «Китайський будинок» — павільйон‑льодовня з дахом у стилі китайської пагоди;
- Парадні ворота, стайні, господарські споруди та інші елементи садиби;
Інтер’єри
У середині палацу збереглися кілька парадних залів з автентичними оздобленнями:
- Кругла (Блакитна) зала;
- Велика (Червона) зала;
- Римська зала, кімната відпочинку та інші приміщення;
- Японська кімната з орієнтальними розписами — єдина такого типу в Україні;
Культурне та музейне значення
Садиба «Самчики» є важливою пам’яткою садибної культури України XVIII–XIX ст. та національним історико‑культурним заповідником. Тут відкрито музейну експозицію, що розповідає про історію садиби, її власників, архітектуру та побут.
Комплекс також стає місцем культурних заходів, зокрема мистецьких імпрез та тематичних подій.
Цікаві факти
- Садибу часто називають «Українським Версалем» за її розкіш та гармонійне поєднання палацу й парку.
- За кордоном і в Україні комплекс відзначають як одну з найкраще збережених садиб цього періоду.