Попаснянський район (до 1977 року — Лисичанський) — колишній район, що розташовувався на південно-західній частині Луганської області. Районний центр — місто Попасна. Район було ліквідовано у 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи.
Географія
- Розташування: Попаснянський район знаходився на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.
- Межі:
- На півночі межував з Кремінським районом.
- На сході — з Новоайдарським і Слов’яносербським районами.
- На південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами.
- На заході та півдні межував з Донецькою областю.
Район мав два ексклави:
- Частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком.
- Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине, селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району та Донецької області.
Корисні копалини
У Попаснянському районі є значні промислові запаси корисних копалин:
- Біла та червона глина,
- Крейда,
- Гіпс,
- Вапно.
Родовища:
- Березівське — фосфоритне родовище,
- Вікторівське — родовище керамзитової сировини,
- Троїцьке — родовище пісковику,
- Білогорівське — родовище крейди,
- Новозванівське — родовище керамзитової сировини,
- Попаснянське — родовище вогнетривких глин та кварцових пісків,
- Матроське — родовище аргілітів.
Клімат
Клімат Попаснянського району — різкоконтинентальний. Літо спекотне та посушливе, зими — відносно холодні та малосніжні. Максимальні температури влітку можуть досягати +40-45 °C, а мінімальні температури взимку — −36-42 °C.
Середні температури:
- Січень (найхолодніший місяць) — −6,8 °C,
- Липень (найтепліший місяць) — +22 °C.
Тривалість вегетаційного періоду становить 207 днів. Кількість опадів варіюється від 410 до 550 мм на рік, з них 295 мм випадає в період з квітня по жовтень.
Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його середня товщина — 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину до 1 м і більше. Протягом року в основному переважають східні та південно-східні вітри, які спричиняють суховії, заморозки, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству.
Гідрологія
Річки на території району:
- Сіверський Донець — 48,8 га,
- Лугань — 196 км,
- Санжарівка — 20 км,
- Ломоватка — 19 км,
- Комишуваха — 23 км,
- Верхня Біленька — 24 км,
- Нижня Біленька — 20 км.
Ґрунти
Ґрунтовий покрив Попаснянщини є різноманітним. На території району є понад 170 видів ґрунтів. На схилах — кам’янистий, хрящуватий, рідше суглинистий ґрунт. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, а ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивітрювання мергельно-крейдових і сланцево-піщаних порід. На грядах та схилах зустрічаються дернові ґрунти. Однак значна частина ґрунтів страждає від ерозії.
Флора
На території району можна зустріти рослини, занесені до Червоної книги України:
- Астрагал крейдолюбний — Білогорівка,
- Бурачок голоногий — крейдяні осипи Сіверського Дінця від Ізюму до Лисичанська,
- Волошка донецька — Третя Рота,
- Гісоп крейдяний — Білогорівка, Нижнє,
- Громовик донський — Білогорівка,
- Дворядник крейдяний,
- Дельфіній Сергія — Дубовий гай, околиці Золотого,
- Дрік донський — Білогорівка,
- Еспарцет Васильченка — Мирна Долина,
- Зозулинець болотний — заплава Сіверського Дінця в межах Лисичанська,
- Келерія Талієва — ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Лисичанськ,
- Ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила дніпровська, ковила Залеського, ковила Лессінга, ковила найкрасивіша, ковила пухнастолиста, ковила українська — численні популяції в степу,
- Коручка морозникова — Третя Рота,
- Льонок крейдовий — Тошківка, Нижнє, Шипилівка,
- Пирій ковилолистий,
- Півонія тонколиста,
- Полин суцільнобілий — Білогорівка, Шипилівка,
- Ранник крейдовий — Нижнє,
- Рябчик малий,
- Сальвінія плаваюча — води Сіверського Дінця,
- Сон чорніючий,
- Тюльпан дібровний і тюльпан змієлистий — байрачні ліси,
- Шафран сітчастий — звичайна рослина дібров.
Структура земельного фонду
Загальна земельна площа — 132,475 тис. га, з них:
- Сільськогосподарські угіддя — 82,9 тис. га (з них рілля — 51,9 тис. га),
- Ліси та інші лісовкриті площі — 26,1 тис. га.
