Попаснянський район (до 1977 року — Лисичанський) — колишній район, що розташовувався на південно-західній частині Луганської області. Районний центр — місто Попасна. Район було ліквідовано у 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи.

Географія

  • Розташування: Попаснянський район знаходився на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.
  • Межі:
    • На півночі межував з Кремінським районом.
    • На сході — з Новоайдарським і Слов’яносербським районами.
    • На південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами.
    • На заході та півдні межував з Донецькою областю.

Район мав два ексклави:

  1. Частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком.
  2. Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине, селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району та Донецької області.

Корисні копалини

У Попаснянському районі є значні промислові запаси корисних копалин:

  • Біла та червона глина,
  • Крейда,
  • Гіпс,
  • Вапно.

Родовища:

  • Березівське — фосфоритне родовище,
  • Вікторівське — родовище керамзитової сировини,
  • Троїцьке — родовище пісковику,
  • Білогорівське — родовище крейди,
  • Новозванівське — родовище керамзитової сировини,
  • Попаснянське — родовище вогнетривких глин та кварцових пісків,
  • Матроське — родовище аргілітів.

Клімат

Клімат Попаснянського району — різкоконтинентальний. Літо спекотне та посушливе, зими — відносно холодні та малосніжні. Максимальні температури влітку можуть досягати +40-45 °C, а мінімальні температури взимку — −36-42 °C.

Середні температури:

  • Січень (найхолодніший місяць) — −6,8 °C,
  • Липень (найтепліший місяць) — +22 °C.

Тривалість вегетаційного періоду становить 207 днів. Кількість опадів варіюється від 410 до 550 мм на рік, з них 295 мм випадає в період з квітня по жовтень.

Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його середня товщина — 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину до 1 м і більше. Протягом року в основному переважають східні та південно-східні вітри, які спричиняють суховії, заморозки, пилові бурі, що завдають шкоди сільському господарству.

Гідрологія

Річки на території району:

  • Сіверський Донець — 48,8 га,
  • Лугань — 196 км,
  • Санжарівка — 20 км,
  • Ломоватка — 19 км,
  • Комишуваха — 23 км,
  • Верхня Біленька — 24 км,
  • Нижня Біленька — 20 км.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив Попаснянщини є різноманітним. На території району є понад 170 видів ґрунтів. На схилах — кам’янистий, хрящуватий, рідше суглинистий ґрунт. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, а ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивітрювання мергельно-крейдових і сланцево-піщаних порід. На грядах та схилах зустрічаються дернові ґрунти. Однак значна частина ґрунтів страждає від ерозії.

Флора

На території району можна зустріти рослини, занесені до Червоної книги України:

  • Астрагал крейдолюбний — Білогорівка,
  • Бурачок голоногий — крейдяні осипи Сіверського Дінця від Ізюму до Лисичанська,
  • Волошка донецька — Третя Рота,
  • Гісоп крейдяний — Білогорівка, Нижнє,
  • Громовик донський — Білогорівка,
  • Дворядник крейдяний,
  • Дельфіній Сергія — Дубовий гай, околиці Золотого,
  • Дрік донський — Білогорівка,
  • Еспарцет Васильченка — Мирна Долина,
  • Зозулинець болотний — заплава Сіверського Дінця в межах Лисичанська,
  • Келерія Талієва — ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Лисичанськ,
  • Ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила дніпровська, ковила Залеського, ковила Лессінга, ковила найкрасивіша, ковила пухнастолиста, ковила українська — численні популяції в степу,
  • Коручка морозникова — Третя Рота,
  • Льонок крейдовий — Тошківка, Нижнє, Шипилівка,
  • Пирій ковилолистий,
  • Півонія тонколиста,
  • Полин суцільнобілий — Білогорівка, Шипилівка,
  • Ранник крейдовий — Нижнє,
  • Рябчик малий,
  • Сальвінія плаваюча — води Сіверського Дінця,
  • Сон чорніючий,
  • Тюльпан дібровний і тюльпан змієлистий — байрачні ліси,
  • Шафран сітчастий — звичайна рослина дібров.

Структура земельного фонду

Загальна земельна площа — 132,475 тис. га, з них:

  • Сільськогосподарські угіддя — 82,9 тис. га (з них рілля — 51,9 тис. га),
  • Ліси та інші лісовкриті площі — 26,1 тис. га.