Гусятинський район — колишній район у східній частині Тернопільської області України. Він був утворений у січні 1940 року і існував до адміністративної реформи 2020 року. Район мав площу 1 тис. км², а чисельність населення на 2017 рік складала 60 тисяч осіб.
Територія Гусятинського району розташована на Подільській височині, з абсолютною висотою 300—400 м. Район має розчленовану поверхню, утворену долинами приток річки Дністер, зокрема Збруч і Нічлава з лівого боку та Гнила і Тайна з правого. Ліси займають 16,69 тис. га.
У районі є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію та гальки. Клімат району помірно континентальний, з сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами для сільського господарства.
Через територію району проходить автошлях E85, що є важливим транспортним коридором. Приміські пасажирські перевезення здійснюються поїздами, що з’єднують Тернопіль із Заліщиками, Чортковом, Іване-Пустим, а також поїздом «Тернопіль-Гусятин», що курсує з вересня 2017 року. Важливими залізничними станціями є Хоростків і Копичинці, з яких можна дістатися поїздом Київ-Рахів.
Гусятинський район має багату історію, починаючи з пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н.е.), коли його територія була заселена людьми. У X столітті ця частина землі була частиною Київської Русі, пізніше входила до складу Теребовлянського, Галицького та Галицько-Волинського князівств. У XIV—XVIII століттях Гусятинщина перебувала під владою Польщі, а між 1594–1596 роками тут відбулося повстання під проводом С. Наливайка.
З 1772 до 1918 року територія району входила до складу Австрії (пізніше Австро-Угорщини). Під час Першої світової війни на території краю відбувалися бої між австрійськими та російськими військами. Наприкінці 1918 року Гусятинщина стала частиною ЗУНР, а з 1921 до 1939 року — знову під польським контролем. Від вересня 1939 року Гусятинський район увійшов до складу УРСР.
У міжвоєнний період на Гусятинщині активно діяли культурні та громадські товариства, такі як «Просвіта», «Сільський господар», «Січ» і «Пласт». У 1930-х роках почала діяти підпільна діяльність ОУН, а в 1940–50-х роках активно діяли групи УПА.
Гусятинський район славиться своєю архітектурною спадщиною. Серед найбільш відомих пам’яток — церкви, костели, синагоги та замки:
- Онуфріївська церква (XVI століття),
- Костьол Бернардинів в Гусятині (1610),
- Синагога (XVII ст.) та руїни замку (початок XIX ст.) у Гусятині,
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1630) у Копичинцях,
- Церква св. Параскеви (1512) у Крогульці,
- Замок (XVII ст.) та костел (1731) в Сидорові,
- Пам’ятник А. Міцкевичу (1898) в Гримайлові,
- Церква святого Димитрія (1648) і пам’ятник М. Заборовському (1832) у Суходолі.