Жа́шківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області України, що існувала з 1923 до 2020 року. Адміністративним центром району було місто Жашків. Площа району становила 964 км², що складало 4,6 % території області.
У результаті адміністративно-територіальної реформи 2020 року район було ліквідовано, а його територію включено до складу Уманського району. День району відзначався 14 жовтня.
Жашківський район розташовувався у північно-західній частині Черкаської області, у межах Придніпровської височини. На півночі та північному заході межував зі Ставищенським і Тетіївським районами Київської області, на сході — з Лисянським і Маньківським, а на південному сході — з Монастирищенським районами Черкаської області.
Рельєф району характеризувався переважно горбистістю, особливо у західній частині, яка була перерізана балками та ярами. Основним типом ґрунтів були малогумусні реградовані чорноземи, що мали обмежений сільськогосподарський потенціал. У районі наявні поклади корисних копалин, серед яких буре вугілля (на південному заході), граніт (на північному заході), торф, глина, пісок, а також родовища бентонітової глини і будівельного піску. Більшість цих покладів не мають промислового значення.
Гідрографічну мережу району формують річки Гірський Тікич, що перетинає його ближче до південної межі, та її притоки. Також у південно-західній частині району бере початок річка Молочна. У районі нараховується велика кількість штучних водойм, переважно у західній частині. Територія району відзначалася низькою лісистістю.
Природно-заповідний фонд
На території Жашківського району створено низку об’єктів природно-заповідного фонду. До них належать:
- Заказник загальнодержавного значення — Шуляцьке болото;
- Заказники місцевого значення — Острожанський, Охматівський, Лебедине озеро, Сабадашківський та ентомологічний заказник «Жашківський»;
- Дві пам’ятки природи місцевого значення.
Ці об’єкти виконували функції збереження рідкісних ландшафтів, болотних екосистем, флори та фауни регіону.
Архітектурна спадщина
На території Жашківського району зберігалися окремі пам’ятки архітектури, які є свідченням історичної та культурної спадщини регіону:
- Жашківський цукровий завод (1892 — початок XX ст., зруйнований);
- Гідроелектростанція у селі Вороне (1950);
- Земська школа в селі Зелений Ріг (1912);
- Будинок поміщика Галандзовського в селі Конельські Хутори (1913);
- Церква святого Дмитра в селі Конельські Хутори (1833);
- Будинок управителя маєтком у селі Сорокотяга (1885).
Ці споруди є цінними зразками архітектури кінця XIX — початку XX століття та відображають історію розвитку землеволодіння і освіти в регіоні.