Старий Тульчинський район — колишній район Вінницької області, адміністративним центром якого було місто Тульчин. Територія району становить 1124 км², а населення на 1 січня 2018 року — 157 200 осіб.
Географія
Район розташований у південно-східній частині Вінницької області, в південній частині Подільського плато, переважно вздовж річок Південний Буг та Сільниця.
Адміністративним центром району є місто Тульчин, яке знаходиться на відстані 80 км від обласного центру, Вінниці. Загальна протяжність автомобільних шляхів по району складає 406,7 км, а довжина залізничних ліній — близько 55 км. На території району є три залізничні станції: Журавлівка, Юрківка та Кирнасівка.
Територія району займає 1124 км², що становить 4,3% від загальної площі Вінницької області. Водний басейн району має площу 2402 га, а лісові площі — 19 205 га, здебільшого дубово-грабові ліси. Тут також розташовані 13 заповідних об’єктів загальною площею 877,02 га, з яких один має загальнодержавне значення (582 га).
Історія
Перша документальна згадка про територію Тульчинського району відноситься до 1607 року, коли тут була розташована фортеця Нестервар, призначена для захисту від татар. Під стінами цієї фортеці в 1648 році відбулися бої між селянсько-козацькими загонами Івана Ганжі та полковника Максима Кривоноса, а пізніше Семена Палія, під час повстання Богдана Хмельницького. Після 1699 року територія району потрапила під контроль Речі Посполитої, замінивши турецьке панування.
У 1793 році Тульчин стає повітовим містом Брацлавського намісництва. У 1796-1797 роках на Тульчинщині перебував російський воєначальник Олександр Суворов, а в селі Тиманівка збереглися криниці, які, за легендою, викопали його солдати. В 1806 році Тульчин відвідав Іван Котляревський — видатний український письменник.
Тульчинський район відомий і іншими історичними постатями, серед яких декабрист П. І. Пестель, поети О. С. Пушкін і Ю. Словацький, а також письменники А. П. Свідницький та М. Д. Леонтович. В 1904 році в Тульчині стався перший організований робітничий страйк.
Тульчинський район був утворений в березні 1925 року.
Голодомор 1932—1933 років
Тульчинщина стала свідком жахливих подій під час Голодомору 1932—1933 років. 22 квітня 1932 року в селі Шура-Копіївська сталося селянське повстання проти радянської влади, яке поширилося на сусідні села. Однак це повстання було жорстоко придушене військами ОДПУ.
Жінки з села Шура-Копіївка підняли бунт, захопивши владу в кількох навколишніх селах і зруйнувавши майно партійної номенклатури. У вересні 1932 року на станцію Журавлівка прибула п’ятивагонна каральна експедиція НКВС для придушення повстання. В результаті було розстріляно близько 820 осіб, а в селищах провели масові поховання.
Наприкінці 1932 — початку 1933 років відбулося примусове переселення на вимерлі території нових осіб з Західної області РРФСР, яким надавали пільги та компенсації.