Лозівський район — колишній адміністративно-територіальний район у південній частині Харківської області України. Існував у 1923–2020 роках. Адміністративний центр — місто Лозова. Район було ліквідовано у 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи, територію включено до складу новоутвореного Лозівського району у розширених межах.
Лозівський район був розташований у степовій зоні на півдні Харківської області. Межував з такими адміністративними одиницями:
- на півночі — з Первомайським, Балаклійським районами;
- на сході — з Барвінківським районом;
- на південному сході — з Близнюківським районом;
- на заході — з Сахновщинським районом Харківської області;
- на південному заході — з Юр’ївським районом Дніпропетровської області.
Загальна площа району становила близько 1 350 км². На його території протікали річки Бритай і Орілька, функціонували два водосховища — Краснопавлівське і Орільське, а також налічувалося 215 ставків. Район характеризувався рівнинним рельєфом і типовим степовим кліматом із помірно-континентальними особливостями.
Адміністративно-територіальний устрій
До ліквідації району його адміністративно-територіальний устрій включав:
- 2 селищні ради;
- 19 сільських рад;
- 84 населені пункти (села, селища, хутори).
Усі адміністративні одиниці були підпорядковані Лозівській районній раді. Чисельність населення району станом на 1 лютого 2016 року становила 29 009 осіб.
Історія
Район утворено в 1923 році у складі тодішньої Харківської губернії. Протягом XX століття адміністративні межі зазнавали часткових змін, але Лозівський район залишався стабільним елементом адміністративного поділу області до реформ 2020 року.
У 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи України Лозівський район у колишніх межах було ліквідовано, а його територію включено до складу новоутвореного однойменного району з центром у місті Лозова, що включив також території інших ліквідованих районів півдня Харківщини.
Господарство
Економіка району була орієнтована переважно на сільське господарство. Вирощували зернові, технічні культури (соняшник, кукурудзу), овочі, активно розвивалося тваринництво. Значна площа сільськогосподарських угідь припадала на орні землі. Наявність зрошувальних систем (водосховищ та ставків) давала змогу інтенсивного ведення господарства.
У районі діяли підприємства харчової промисловості, переробки сільськогосподарської продукції, а також обслуговуюча інфраструктура.
Транспорт і інфраструктура
Через територію району проходили важливі автомобільні й залізничні шляхи, зокрема сполучення з обласним центром — містом Харків — та іншими регіонами України. Залізничний вузол у місті Лозова мав стратегічне значення для півдня області.