За уявленнями українського народу, жінка, наділена чаклунськими здібностями від природи, або та, яка навчилася чаклувати – вважалася відьмою. Слово «відьма» походить від давньослов’янського «відати», «знати» і вживалося в значенні «та, що все знає».
Відьма – один із центральних персонажів української демонології. Її образ досить широко представлений не тільки в народній творчості, а й в художній літературі та загалом мистецтві. Але, що ми знаємо про відьом? Звідки беруть початок вірування про них? Якими були відьми? У чому полягало їхнє зло та що таке шабаш?