Музей Лесі Українки в Ялті — музей, присвячений видатній українській письменниці, який розташований у будинку дачі Ліщинського в Ялті на вулиці Катерининській, 8. Леся Українка провела в Ялті два роки свого життя, і цей період став важливим етапом її творчості.
Будівля, де розміщується музей, була побудована ялтинським архітектором Платоном Теребеньєвим у 1884—1885 роках. Вона мала вигідне розташування поблизу моря, що стало привабливим для Лесі Українки, яка оселилась там спочатку на першому, а потім на другому поверсі.
Історія створення
Ідея створення музею виникла на початку 1970-х років, напередодні 100-річчя з дня народження Лесі Українки. До ініціативної групи увійшли київські шанувальники творчості поетеси, серед яких були учні Лесі Українки та митці. Однак через політичні обмеження в 1970-х роках роботу над музеєм довелося припинити.
В 1980-х роках в будинку було відкрито відділ Ялтинського краєзнавчого музею з експозицією, присвяченою прогресивній російській та українській культурі. Тільки в 1991 році музей був відновлений, коли була відкрито експозицію «Леся Українка і Крим». Офіційне відкриття музею Лесі Українки відбулося 10 вересня 1993 року, коли Ялтинський міськвиконком ухвалив рішення про надання експозиції статусу музею на правах відділу Ялтинського державного історико-літературного музею.
Експозиція
Основною експозицією музею є «Ломикамінь», яка була відкрита в 2001 році з нагоди 10-річчя незалежності України. Виставка розповідає про багатогранність творчої особистості Лесі Українки, включаючи такі тематичні зали:
- Світська вітальня — типова для курортної Ялти ХІХ століття, яка відтворює атмосферу того часу.
- Українська світлиця — в цьому залі крім творчості Лесі Українки розповідається про інших українських письменників ХІХ — початку ХХ століття, які також пов’язували свою долю з Кримом.
- «Антична» зала — яка переносить відвідувачів у дух стародавньої Тавриди, що так сильно відчувала Леся Українка і відображала в своїх творах, перебуваючи в Криму.