Minerve — французький дизель‑електричний підводний човен класу Daphné, що увійшов до складу ВМС Франції на початку 1960‑х років. Це один із човнів, створених для виконання патрулювань і операцій у середземноморському регіоні з високими вимогами до маневреності, малошумності та оперативної глибини занурення. У січні 1968 року Minerve зникла за обставин, що довгий час залишались нез’ясованими, утворивши одну з найбільш трагічних сторінок французького підводного флоту Холодної війни. У 2019 році залишки човна були знайдені на глибині понад 2 300 метрів, що дало змогу остаточно встановити позицію загибелі.
Характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Клас / тип | Підводний човен класу Daphné (класифікація SSK — дизель‑електричний атакувальний човен) |
| Виробник / верф | Chantiers Dubigeon, в Нанті, Франція |
| Закладено | травень 1958 року |
| Запущено на воду | 31 травня 1961 року |
| Вступила в експлуатацію | 10 червня 1964 року |
| Водотоннажність | ≈ 869 тонн поверхнею; ≈ 1 043 тонн під водою |
| Розміри | Довжина ≈ 57,75‑57,80 м; ширина (бічний розмах) ≈ 6,74‑6,8 м; осадка ≈ 5,25 м |
| Пропульсійна установка | Дизель‑електрична: два дизельні двигуни SEMT Pielstick‑Jeumont‑Schneider типу 12 (потужність близько 1 300–1 600 к.с.), електричні двигуни для занурення, два валопроводи (гвинти) |
| Швидкість | Поверхнею ≈ 12‑13,5 вузлів; під водою ≈ 15‑16 вузлів |
| Оперативна глибина занурення | до ≈ 300 метрів |
| Дальність плавання / автономність | близько 4 500 морських миль при повільній швидкості (5‑7 вузлів) на поверхні; автономність до кількох десятків діб (≈ 30 діб) |
| Екіпаж | приблизно 45 осіб (6 офіцерів та близько 39 матросів) |
| Озброєння | 12 торпедних апаратів калібру 550 мм: 8 спереду (носові), 4 з тилу (кормові); без запасу торпед‑перезарядження на борту; торпеди з акустичним наведенням |
| Сенсори / електроніка | різні системи виявлення: сонари, прилади акустичного телеметричного типу, радар‑детектори; модульне обладнання для полегшення обслуговування та ремонту |
Застосування та історія служби
Служба та операції
Minerve призначалась для функцій патрулювання у Середземному морі.
Після випробувань у північних водах (візити в Лондорі, Берген, Гетеборг) в листопаді 1962 року човен був переведений з порту Шербурґа до Тулона, який залишався його базою.
Проведено великий ремонт / модернізаційні роботи в судноремонтному доку Missiessy у Тулоні в 1967 році.
Зникнення
27 січня 1968 року Minerve здійснювала перехід, використовуючи шноркель, приблизно на поверхні під водою (під поверхнею, із доступом до повітря через шноркель), на відстані ~25 морських миль (≈ 46 км) від бази у Тулоні, коли повідомила літакам‑патрульним, що прибиратиметься на причал через приблизно годину. Це було останнім контактом.
У 1968 році розпочались пошуки, але результати були негативні. Офіційні розслідування думали про можливі технічні несправності, зокрема шноркеля, але без однозначних доказів.
Відкриття залишків: у липні 2019 року французькі збройні сили спільно з приватною компанією Ocean Infinity знайшли уламки Minerve на глибині приблизно 2 350 метрів, в районі приблизно 45 км на південний‑схід від Тулона. Човен лежить в трьох великих фрагментах.
Значення та спадщина
Minerve є символом людської відваги і трагічної невідомості — її зникнення стала однією із загадок французького флоту. Вона виділяється серед човнів свого класу через високі експлуатаційні характеристики, збалансовану конструкцію і здатність до занурення на значну глибину. Відкриття уламків у 2019 році дозволило закрити одну велику сторінку історії, дати відповіді сім’ям членів екіпажу і підсилити розуміння технологій і ризиків підводної служби у середину XX століття.