Баворівський замок, який знаходиться в селі Баворів Тернопільського району, був побудований у XVI столітті Вацлавом Бавором, писарем польним коронним короля Сигізмунда I Старого.
Замок розташовувався на пагорбі над річкою Гнізна і відігравав важливу оборонну роль у регіоні. У 1589 році замок витримав татарську облогу, а в бою під його стінами татарська орда була розгромлена.
Протягом XVII століття замок зазнав перебудови: після цих змін він став прямокутною оборонною спорудою з дитинцем всередині та триповерховими житловими приміщеннями. Ворота знаходились у будівлі замку, а по кутах будівлі були дві оборонні круглі вежі. Поруч із замком спорудили каплицю, яку у 1747 році переробили на костел святого Вацлава, а зараз це православна церква святого Івана Хрестителя.
Замок зазнав руйнувань під час Визвольної війни 1648—1649 років та турецько-татарської навали у 1672 році. Після цього його почали занедбувати, а в середині XIX століття замок був покинутий, і частково руйнувався. У 1851 році маєток був куплений родиною Баворовських, але замок вже був непридатний для проживання. На його місці побудували новий палац, який зберігав велику колекцію мистецтва.
Зараз від замку залишилися лише руїни — частини мурів, фундамент та підземний хід. Сьогодні на місці замчища стоїть православна церква святого Івана Хрестителя, що є результатом перебудови старої замкової каплиці. Замок більше не існує, але його історія та руїни досі приваблюють туристів та істориків, які вивчають цю частину історії України.