Вигладаю тебе ще з весняних доріг,
Обминаю у мріях стежини тернисті.
Замість тебе в саду раптом сніг, раптом сніг,
Ранній сніг на зеленому листі.
Чи дорогу тобі може хтось перебіг,
Чи тебе забарили вітри норовисті,
Що так рано в саду раптом сніг, раптом сніг,
Сніг, як сміх, на зеленому листі.
Коли десь, моє щастя, ти збилося з ніг,
То поклич – і до серця мого нахилися, –
І розтане той сніг – ранній сніг, ранній сніг,
Сніг, як сум, на зеленому листі.
Я виходити буду щодня на поріг,
Сподіватися буду, що прийдеш колись ти,
Бо для мене той сніг – ранній сніг, ранній сніг,
Пізній цвіт на зеленому листі.