Локу́с (від лат. locus — «місце») у генетиці — це фіксована фізична позиція на хромосомі, де знаходиться певний ген, варіант послідовності ДНК або генетичний маркер.

У генетиці локус — це конкретне, стабільне місце на хромосомі, де розташовується певний ген або інша ділянка генетичного матеріалу.

Це можна порівняти із вулицею або адресою на карті для гена в масштабі всього геному — він визначає де саме у довгій молекулі ДНК знаходиться конкретна інформація.

Структура і значення

  • Гени та маркери мають чітко визначені локуси на кожній хромосомі.
  • У гомологічних хромосом (пари однакових хромосом в диплоїдних організмах) однакові локуси відповідають за одні й ті ж гени або маркери — але можуть містити різні алелі (варіанти одного й того ж гена).
  • Список усіх локусів, що відомі для даного геному, називається генетичною картою.

Алелі та локус

  • Але́ль — це одна з можливих форм (варіантів) гена, яка може знаходитися на певному локусі.
  • В одному й тому ж локусі на парних хромосомах можуть бути різні алелі, що і визначає генетичне різноманіття в популяціях.

Генетична карта

Генетична карта — це упорядкований перелік локусів для конкретного організму або геному.
Це дозволяє вченим:

  • визначати, де саме розташований ген,
  • аналізувати зв’язок гена з ознаками чи хворобами,
  • досліджувати генетичну спадковість і зчеплення.

Наприклад, запис виду “22q12.2” може означати:

  • хромосома 22,
  • довгий (q) її сегмент,
  • точне розташування в межах цього сегменту.

Важливість поняття

Локус — ключовий концепт у:

  • класичній генетиці, де визначає структуру спадковості,
  • молекулярній генетиці, для ідентифікації ділянок ДНК,
  • медичній генетиці, для картування хвороб,
  • еволюційній біології, для порівняння геномів різних видів.

Приклади використання

  • Позначення гена групи крові на певному локусі.
  • Вивчення варіантів (алелей), що розташовані в одному локусі серед родини або популяції.

Локус у генетиці — це конкретна фізична позиція на хромосомі, яку займає певний ген або генетичний маркер. Цей термін використовується для визначення місця розташування спадкової інформації та її варіацій у межах геному.