Постійні магніти — це магнітні матеріали, які зберігають магнітне поле без потреби в зовнішньому електричному струмі. Вони широко використовуються в техніці, електроніці, електродвигунах, генераторах і магнітних датчиках.
Основні характеристики
Характеристика
Опис
Магнітна індукція (B)
Величина магнітного поля всередині матеріалу
Коефіцієнт залишкової магнітної індукції (Br)
Магнітна індукція після намагнічування
Коефіцієнт коерцитивної сили (Hc)
Поле, яке потрібно для розмагнічування
Максимальна енергія (BH_max)
Максимальна енергія на одиницю об’єму, яку може накопичувати магніт
Температурна стабільність
Залежність магнітних властивостей від температури
Класифікація постійних магнітів
За типом матеріалу
Феритові магніти (оксидні)
Основний склад: Fe₂O₃ + BaCO₃ або SrCO₃
Недорогі, корозійностійкі
BH_max ≈ 3–5 MGOe
Використання: динаміки, магнітні кріплення
Алюмомагнієві (AlNiCo)
Склад: Al, Ni, Co + Fe + Cu, Ti
Висока температура експлуатації (до 500 °C)
BH_max ≈ 5–10 MGOe
Добра стабільність, але крихкі
Сплави на основі рідкоземельних елементів
Неодим-заліз-бор (NdFeB)
BH_max ≈ 30–55 MGOe (дуже сильні)
Низька температурна стабільність (~80–150 °C), потребують покриття від корозії