У Хотині час не зникає — він залишається в камені, у воді, у старих фотографіях, що тримають пам’ять усіх, хто тут ходив, любив, воював і мріяв. І коли я дивлюся на ці знімки, мені здається, що я теж стаю частиною цієї магії, частиною невидимої ріки часу, що ніколи не спиняється.
InterNetri
Країна+