Софіївський район — колишній адміністративно-територіальний район у центральній частині Дніпропетровської області України. Районний центр — смт Софіївка. Існував упродовж XX — початку XXI століття. Ліквідований у 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Софіївський район був створений у складі Криворізької округи Катеринославської губернії УСРР, згодом увійшов до складу Дніпропетровської області. Протягом свого існування зазнавав змін адміністративного статусу, структури та території.
Район розташовувався в центральній частині області, межуючи з:
- Криничанським,
- Апостолівським,
- Солонянським,
- П’ятихатським,
- Криворізьким,
- Нікопольським районами Дніпропетровської області.
Основними водними артеріями району були річки:
- Кам’янка,
- Базавлук,
- Саксагань — мілководні, з переважно степовим характером течії.
Корисні копалини
На території району виявлені родовища:
- вапна,
- червоної глини,
- річкового піску,
- граніту.
Наявність цих ресурсів створювала передумови для розвитку добувної та будівельної промисловості.
Адміністративно-територіальний устрій
До моменту ліквідації район включав:
- 1 селищну раду,
- 11 сільських рад,
- 81 населений пункт.
Територіальні громади підпорядковувалися Софіївській районній раді. Адміністративний центр — смт Софіївка.
Природні особливості
Територія району розташована у межах Придніпровської височини, ландшафт якої переважно степовий, із характерною хвилястою рівниною. Ґрунти переважно чорноземні, високої родючості. Клімат — континентальний із жарким літом і помірно холодною зимою.
Господарство та інфраструктура
Економіка району традиційно базувалась на сільському господарстві, з акцентом на зернові культури, соняшник, тваринництво. Присутні підприємства будівельної індустрії, добувної промисловості, зокрема кар’єри з видобутку граніту та глини.
Інфраструктура включала:
- розгалужену дорожню мережу,
- освітні та медичні заклади в основних населених пунктах,
- будинки культури, бібліотеки, історико-краєзнавчі осередки.