Ядерна переробка — це процес хімічного відокремлення залишків урану, плутонію та продуктів поділу з відпрацьованого ядерного палива (ВЯП).
Спочатку ця технологія розвивалась для військових потреб — для вилучення плутонію-239, що використовується у ядерній зброї. Згодом, із розвитком ядерної енергетики, перероблений плутоній почали використовувати для створення нового виду палива — MOX (Mixed Oxide Fuel), яке є сумішшю діоксиду урану (UO₂) та діоксиду плутонію (PuO₂).
Найпоширеніший метод переробки — PUREX (Plutonium and Uranium Recovery by Extraction). Відпрацьоване паливо спочатку розчиняють у кислоті (часто азотній), після чого застосовують рідинно-рідинну екстракцію для вилучення урану та плутонію. Продукти поділу, які не використовуються, перетворюються у високоактивні відходи.
У переробці відпрацьованого палива є як переваги, так і недоліки.
Переваги:
- Можливість повторного використання урану та плутонію.
- Зменшення об’єму високоактивних відходів.
- Підвищення енергетичної ефективності паливного циклу.
Недоліки:
- Висока вартість переробки.
- Потенційна загроза розповсюдження ядерних матеріалів.
- Необхідність безпечного зберігання радіоактивних залишків.
Країни з розвиненою переробкою:
- 🇫🇷 Франція (завод у Ла-Аг),
- 🇷🇺 Росія (Маяк, Сибірський хімічний комбінат),
- 🇯🇵 Японія (пілотні програми),
- 🇬🇧 Велика Британія (завод у Селлафілді, зараз згортається).
Найбільший досвід у цій сфері мають Франція, Росія, Велика Британія, Японія та Китай. У США комерційна переробка заборонена з міркувань безпеки.