Єні-Кале (крим. Yeñi Qale, тур. Yenikale — «Нова фортеця») — османська фортеця, розташована на березі Керченської протоки в північно-східній частині міста Керч. Це єдина пам’ятка військово-оборонної архітектури на території України, що відображає рівень фортифікаційного мистецтва західної Європи початку XVIII століття.
Історія
Після вигнання генуезців з Криму в 1470-х роках Керч була завойована османами. На той момент місто не мало оборонних мурів. У кінці XVII століття, коли Московське царство почало активно втручатися в кримські справи, стало зрозуміло, що Крим необхідно укріплювати, зокрема, для захисту від нападів зі сходу.
- У 1696 році московські війська захопили османську фортецю Азов. У 1699 році московська флотилія, що складалася з 10 кораблів, великої кількості галер і козацьких чайок, з’явилася перед османським гарнізоном у Керченській протоці, що посилювало тиск на Османську імперію.
- У 1700 році в Стамбулі було підписано перемир’я, за умовами якого Московське царство отримало Азов і припинило сплачувати данину Кримському ханству.
Османи терміново вжили заходів для зміцнення оборони в Керчі. Будівництво фортеці розпочалося в 1699 році під керівництвом італійця-мусульманина Голоппо та за технічної допомоги французьких військових інженерів. У 1703 році фортеця отримала свою назву Єні-Кале (що в перекладі з турецької означає «Нова фортеця»), і будівництво було майже завершено.
Архітектура та стратегічне значення
Фортеця мала форму неправильного трапецієподібного плана з бічними стінами, які піднімалися майже на 50 метрів. Вона була розрахована на гарнізон з 2 тисяч солдатів, однак на момент її функціонування там перебувало понад тисячу вояків, включаючи османських солдатів та кримськотатарських добровольців.
У середині фортеці були розміщені:
- два порохові склади,
- арсенал,
- казарми,
- водяний резервуар,
- мечеть,
- лазня.
Фортеця стала важливим стратегічним об’єктом, який контролював Керченську протоку і забезпечував османське панування в Причорномор’ї.
Військова історія
Під час Російсько-турецької війни 1771 року фортеця була без бою захоплена російськими військами. У 1772 році Керч та Єні-Кале перейшли під контроль Росії за Карасубазарським трактатом, а у 1774 році це було підтверджено Кючук-Кайнарджійським мирним договором.
Після цього Єні-Кале втратила своє військове значення. У 1835 році тут був розміщений військовий шпиталь, а під час Кримської війни 1853—1856 років фортеця була частково відремонтована, знову встановлено кілька берегових батарей.
12 травня 1855 року російський гарнізон вступив у бій з англійською ескадрою, яка намагалася прорватися в Керченську протоку. Однак гармати не змогли досягнути цілі, і російське командування прийняло рішення висадити порохові льохи та залишити позиції.
Занепад і сучасний стан
У 1880 році фортеця втратила своє військове значення. У XIX столітті біля фортеці з’явилося однойменне місто, яке в даний час є частиною Керчі.
У XX столітті Єні-Кале була внесена до переліку пам’яток архітектури, а нині вона є важливою історичною та культурною спадщиною Криму.