У старих фото Бахчисараю мечеті й палаци стояли так, ніби пам’ятали кожне кохання й зраду, а гори й ущелини час від часу відпускали тіні людей, яких ніхто ніколи не бачив; сміх, кроки й відлуння торгівлі вливалися у повітря, і дивлячись на фотографії, ти відчував, що місто живе одночасно в минулому, сьогоденні та снах.