Міф про Дедала та Ікара — це один із класичних міфів давньогрецької міфології, який розповідає історію про винахідника та його сина, чия доля стала трагічною через прагнення до свободи та порушення обмежень.
Дедал був видатним майстром і винахідником, відомим своїми творчими здібностями. Він побудував Лабіринт на Криті, в якому жив Мінотавр. Однак через різні обставини Дедал і його син Ікар потрапили до полону на Криті, оскільки вони допомогли Тесейові вбити Мінотавра.
Щоб втекти з острова, Дедал виготовив для себе та сина пари крил з пір’я та воску. Він попередив Ікара, що йому не слід летіти занадто низько (щоб не намочити крила в морі) і не підніматися надто високо (щоб віск не розтанув під впливом сонця).
Проте, Ікар, захоплений свободою польоту, забув батькові застереження і піднявся занадто високо. Сонце розтопило віск на його крилах, і Ікар упав у море, де й потонув. Це стало метафорою для небезпеки, яку несе надмірне прагнення до амбіцій і порушення меж, встановлених природою або розумом.
Цей міф став символом людських прагнень та їхніх наслідків, коли відсутність обмежень може призвести до трагедії.