Токмак — це місто в Запорізькій області України, яке розташоване в південній частині країни. Воно є адміністративним центром Токмацької міської громади. Місто Токмак розташоване за 102 км від обласного центру на березі річки Токмак, яка є притокою річки Молочної.
Назва міста походить від слова “токмак”, що на місцевому діалекті могло означати “молот” або “кувалда”.
Території навколо теперішнього міста Токмак, що на Запоріжжі, справді мають багату археологічну та історичну спадщину, яка свідчить про довгу історію заселення цієї місцевості. Археологічні знахідки показують, що цей регіон був заселений ще з неоліту, тобто за кілька тисячоліть до нашої ери.
На території поблизу Токмака знайдено численні кургани — могильні споруди, характерні для племен бронзової доби. У них виявлені артефакти, зокрема глиняні вироби, зброя та знаряддя праці. Кургани, знайдені поблизу Токмака, містять поховання скіфської аристократії та воїнів. У них часто знаходять зброю, золоті прикраси і посуд. Сарматські поховання демонструють вишукані прикраси, зброю та кінську збрую. У пізніші часи території навколо Токмака населяли різні кочові народи, серед яких були печеніги та половці. На території поблизу міста дослідники знаходять кургани, які належать кочівникам часів Київської Русі.
Пізніше, в середньовічний період, ця територія стала частиною торгових шляхів і була заселена різними народами, зокрема тими, хто пізніше став частиною козацтва. Важливим періодом стало становлення Запорізької Січі, коли цей регіон мав велике стратегічне значення.
Великий Токмак (сучасний Токмак) відігравав важливу роль у промисловому та економічному розвитку південної України протягом XIX — початку XX століть.
Під час Кримської війни у селі був розташований військовий шпиталь, де лікувалися солдати, поранені на фронтах.
У 1861 році Великий Токмак увійшов до складу Бердянського повіту Таврійської губернії. Населення займалося сільським господарством (землеробство, скотарство), ремеслами та торгівлею. Щороку проводилися великі ярмарки — весняний (9 травня) та осінній (1 жовтня).
У 1882 році І. І. Фукс та в 1885 році І. В. Клейнер заснували заводи з виробництва сільськогосподарських машин, які стали основою для промислового розвитку регіону. Будівництво під’їзних колій, які з’єднали Великий Токмак зі станцією Пришиб на лінії Харків — Севастополь, сприяло зростанню міста та розвитку торгівлі.
Перед початком Першої світової війни місцеві підприємці побудували залізничну лінію Царекостянтинівка — Федорівка, а станція Великий Токмак посилила торгові зв’язки та економічний розвиток регіону. Заводи Бергера та Загореліна додали вагомий внесок у промисловість. Вони виробляли обладнання, що відповідало на потреби аграрного сектору. В Токмаку також працювала друкарня, фотомайстерні, земська лікарня на 15 ліжок та 5 початкових шкіл. Одним із ключових гравців у фінансовій сфері був Азово-Донський комерційний банк, що сприяв зростанню експортно-закупівельних операцій, зокрема в торгівлі зерном. Товариство “Тріумф” почало випускати нафтові двигуни, що стало інноваційним кроком у розвитку регіональної промисловості. У місті також активно розвивалося гончарство, яке було поширеним ремеслом і забезпечувало місцевих жителів необхідними побутовими виробами.