Малинський район був колишньою адміністративно-територіальною одиницею в Україні, яка існувала з 1923 по 2020 рік. Ось деякі основні моменти історії та особливості цього району:
Історія
- Утворення: Малинський район був утворений 7 березня 1923 року в складі Малинської округи Київської губернії.
- Ліквідація округ: 28 жовтня 1924 року Малинська округа була ліквідована, і територія району була приєднана до Коростенської округи Волинської губернії.
- Підпорядкування: З 15 вересня 1930 року район перейшов до прямого підпорядкування столичному центру, Харкову, через ліквідацію округ.
- Входження в Київську область: 9 лютого 1932 року Малинський район увійшов до складу новоствореної Київської області, а з 22 вересня 1937 року потрапив до складу новоствореної Житомирської області.
- Ліквідація: 19 липня 2020 року Малинський район був ліквідований згідно з постановою Верховної Ради України про реформу адміністративно-територіального поділу.
Природа та екологія
- Ліси та природа: 36% території району займають ліси з дубово-сосновими та м’яколистяними насадженнями.
- Природоохоронні території:
- Галове, Гамарня, Рихти, Щуче, Ворсівський, Лумлянський та Круча — ландшафтні заказники.
- Парк імені Миклухи-Маклая та Заплава пам’яті Небесної Сотні — природоохоронні об’єкти.
- Джерело Кип’яче — унікальний природний об’єкт без статусу.
Адміністративний устрій
- Район складався з селищної територіальної громади, 1 селищної ради та 22 сільських рад. У загальному, територія об’єднувала 103 населених пункти.
- Адміністративний центр — місто Малин.
Економіка
- Корисні копалини: У районі зосереджені значні запаси буто-щебеневої сировини, на базі яких були створені великі виробничі потужності. Особливо популярні запаси декоративно-облицювального каменю, таких як лабрадорит, граніт і габро, які мають великий попит як в Україні, так і за кордоном.