Ма́шівський райо́н — колишній адміністративно-територіальний район, розташований у південно-східній частині Полтавської області України. Центром району було селище міського типу Машівка. Район існував до адміністративно-територіальної реформи 2020 року, в результаті якої був ліквідований, а його територія увійшла до складу Полтавського району.
Машівський район розташовувався у степовій частині області, на рівнинній території, що поступово знижується в напрямку до річки Дніпро. Район знаходився в посушливій агрокліматичній зоні з характерним для неї кліматом. Основними типами ґрунтів на території району були чорноземи, які сприяли розвитку сільського господарства.
У надрах району виявлено поклади корисних копалин, зокрема нафти, природного газу, глини та піску.
Адміністративно-територіальний устрій
До моменту ліквідації у 2020 році, на території Машівського району функціонувала одна селищна рада та п’ятнадцять сільських рад. У районі налічувалося понад 20 тисяч жителів.
Природно-заповідний фонд
На території району створено природоохоронні території:
- Загально-зоологічний заказник “Руський Орчик” — розташований у селі Ряське, площа 758 гектарів.
- Ландшафтний заказник місцевого значення “Усть-Лип’янка” — розташований у межах Коновалівської сільської ради, площа 1052 гектари.
Ці території мають важливе значення для збереження біорізноманіття регіону.
Історико-археологічна спадщина
У межах Машівського району нараховується 61 пам’ятка історії. З них 35 — це пам’ятники та обеліски на честь загиблих воїнів у роки Другої світової війни.
На території села Огуївка розташований могильник Черняхівської культури, що датується IV—V століттями нашої ери. Біля села Сахнівщина виявлені крем’яні знаряддя праці доби раннього неоліту, що свідчить про давнє заселення території.