Про перший давньоруський замок у Теребовлі відомо з IX століття. Тут була резиденція князя Василька Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого. Фортеця на високому пагорбі була дерев’яною, посеред подвір’я була мурована церква у візантійському стилі. У 1241 році фортецю вщент зруйнували ординці хана Батия.
У XIV столітті Теребовлю захопили поляки, і король Казимир збудував нову фортецю, яка, втім, теж занепала через часті турецькі набіги. Замок, залишки якого збережені дотепер, був збудований у 1630-х роках. Він став справді неприступною твердинею, товщина мурів сягала 5 метрів, а висота стін – 18. Під час цієї перебудови розібрано церкву, у якій, за однією з історичних версій, був похований князь Василько Ростиславович.