Іван Виговський (бл. 1608 — 16 березня 1664) — український державний, військовий і політичний діяч XVII століття, гетьман Війська Запорозького у 1657–1659 роках, генеральний писар за правління Богдана Хмельницького, дипломат і організатор козацької адміністрації.
Один із найосвіченіших діячів Гетьманщини, автор ідеї створення Великого князівства Руського у складі федерації з Польщею та Литвою. Найвідомішою військовою перемогою Виговського стала блискуча перемога над московською армією у Конотопській битві 1659 року. Його правління припало на початок складного періоду української історії, відомого як Руїна.
Походження та родина
Іван Виговський походив із українського православного шляхетського роду гербу Абданк. Родина Виговських належала до дрібної шляхти Київського воєводства Речі Посполитої.
Точна дата народження невідома, але більшість дослідників вважає, що він народився приблизно 1608 року. Ймовірним місцем народження називають село Вигів (тепер Житомирська область) або інші маєтності родини на Київщині.
Його батьком був Остап (Євстафій) Виговський, представник православної шляхти, який служив у місцевій адміністрації.
Іван Виговський мав кількох братів, серед яких:
- Данило Виговський — полковник;
- Костянтин Виговський — військовий діяч;
- Федір Виговський — козацький старшина.
Одружений був із Оленою Стеткевич, дочкою впливового православного шляхтича Богдана Стеткевича. Завдяки цьому шлюбу Виговський увійшов до кола заможної та впливової української шляхти.
Освіта
Іван Виговський здобув добру освіту, що було характерним для православної шляхти того часу. Існують припущення, що він навчався:
- у Києво-Могилянській колегії,
- або в одній із єзуїтських шкіл Речі Посполитої.
Виговський добре знав:
- українську (руську) мову
- польську
- латину
Його освіченість і знання дипломатії значною мірою визначили його політичну кар’єру.
Служба в Речі Посполитій
До початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Іван Виговський служив у військових структурах Речі Посполитої.
Він був:
- писарем у київського воєводи
- пізніше урядником при польських військових командирах.
Під час битви під Жовтими Водами 1648 року Виговський потрапив у полон до козаків. За однією з версій, його викупив або врятував Богдан Хмельницький, після чого Виговський перейшов на службу до козацької держави.
Служба при Богдані Хмельницькому
Після переходу до козаків Іван Виговський швидко став одним із найближчих соратників Богдана Хмельницького.
З 1648 року він обіймав посаду генерального писаря Війська Запорозького — одну з найвищих посад у державі.
До його обов’язків входили:
- керівництво дипломатичною службою;
- ведення державної канцелярії;
- підготовка міжнародних договорів;
- організація адміністративної системи Гетьманщини.
Виговський фактично очолював дипломатичну політику козацької держави.
Він брав участь у переговорах з:
- Польщею
- Московським царством
- Кримським ханством
- Османською імперією
- Трансильванією
- Швецією.
Обрання гетьманом
Після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році влада формально перейшла до його сина Юрія Хмельницького, але той був занадто молодим.
Тому старшинська рада обрала Івана Виговського гетьманом.
Він став фактичним керівником держави.
Основними завданнями Виговського стали:
- стабілізація внутрішньої ситуації;
- збереження автономії Гетьманщини;
- протидія посиленню московського впливу.
Внутрішня політика
Правління Виговського припало на складний період.
Серед головних проблем:
- боротьба між старшиною та козацькою біднотою;
- московське втручання у внутрішні справи України;
- антигетьманські повстання.
Проти Виговського виступили:
- Мартин Пушкар — полтавський полковник;
- Яків Барабаш — кошовий отаман Запорозької Січі.
У 1658 році гетьман придушив повстання під Полтавою. У битві загинув Пушкар.
Гадяцький договір
Найважливішим політичним кроком Виговського стало укладення Гадяцького договору 1658 року з Річчю Посполитою.
Згідно з договором планувалося створити Велике князівство Руське як третю складову федерації разом із Польщею та Литвою.
Основні положення договору:
- створення автономної української держави;
- власна армія до 30 тисяч козаків;
- власна адміністрація;
- рівноправність православної церкви;
- відкриття двох університетів;
- широка автономія українських земель.
Цей проект фактично створював нову федеративну державу.
Проте польський сейм значно обмежив умови договору, що зменшило підтримку Виговського серед козаків.
Війна з Московським царством
Московське царство виступило проти політики Виговського.
У 1658–1659 роках розпочалася московсько-українська війна.
Московська армія вторглася на територію Гетьманщини.
Конотопська битва
Кульмінацією війни стала Конотопська битва 1659 року.
У цій битві Виговський разом із союзниками:
- кримськими татарами
- козацькими військами
завдав нищівної поразки московській армії князя Олексія Трубецького.
Втрати московського війська були величезними — за різними оцінками до 30 тисяч осіб.
Це була одна з найбільших перемог української армії XVII століття.
Втрата гетьманства
Попри військову перемогу, політична ситуація погіршувалася.
Причини:
- незадоволення частини козаків союзом із Польщею;
- московська пропаганда;
- внутрішні конфлікти.
У 1659 році старшинська рада змусила Виговського скласти булаву.
Новим гетьманом став Юрій Хмельницький.
Подальше життя
Після зречення влади Виговський повернувся до Речі Посполитої.
Він отримав посаду київського воєводи.
Проте політична боротьба продовжувалася.
У 1664 році під час внутрішніх конфліктів його звинуватили у змові проти польської влади.
Смерть
Івана Виговського було страчено 16 березня 1664 року у місті Корсунь.
За наказом польського командування його розстріляли без повноцінного суду.
Місце поховання достеменно невідоме.
Історичне значення
Іван Виговський є однією з ключових постатей української історії XVII століття.
Його роль полягає у:
- формуванні державної адміністрації Гетьманщини;
- активній дипломатичній діяльності;
- спробі створити федеративну державу з Україною як рівноправною частиною;
- здобутті важливої військової перемоги над Московським царством.
Багато істориків вважають, що реалізація Гадяцького договору могла суттєво змінити історію Східної Європи.
Вшанування пам’яті
Ім’ям Івана Виговського названо:
- вулиці в різних містах України;
- навчальні заклади;
- військові підрозділи.
У 2009 році в Україні широко відзначалося 350-річчя Конотопської битви, що знову привернуло увагу до постаті гетьмана.
Його образ з’являється у наукових дослідженнях, художній літературі та історичних фільмах.