Питомий електричний опір електроізоляційних матеріалів — це фізична величина, що характеризує здатність матеріалу протидіяти проходженню електричного струму.

Позначення: ρ
Одиниця СІ: Ом·м (Ω·м)

1. Види питомого опору в ізоляторах

Для електроізоляційних матеріалів розрізняють:

Об’ємний питомий опір (ρᵥ)

  • характеризує провідність через об’єм матеріалу;
  • важливий для твердих і рідких діелектриків.

Поверхневий питомий опір (ρₛ)

  • характеризує струми по поверхні ізолятора;
  • суттєво залежить від вологості та забруднення.

2. Типові значення питомого опору

2.1. Газоподібні ізолятори

Матеріал ρ, Ω·м
Сухе повітря ~10¹⁶
Азот ~10¹⁶
SF₆ ~10¹⁷–10¹⁸

2.2. Рідкі електроізоляційні матеріали

Матеріал ρ, Ω·м
Трансформаторна олива 10⁹–10¹²
Силіконова олива 10¹¹–10¹⁴
Дистильована вода ~10⁵

2.3. Тверді електроізоляційні матеріали

Матеріал ρ, Ω·м
Скло 10¹⁰–10¹⁴
Кераміка 10¹¹–10¹⁴
Фарфор ~10¹²
Слюда 10¹²–10¹⁵
Гума 10¹³–10¹⁶
Папір (сухий) 10⁹–10¹²
Поліетилен 10¹⁴–10¹⁶
ПВХ 10¹²–10¹⁴
Тефлон (PTFE) 10¹⁶–10¹⁸

3. Фактори, що впливають на питомий опір

  1. Температура
    ↑T → ↓ρ (для більшості діелектриків)
  2. Вологість
  3. Частота електричного поля
  4. Чистота та дефекти матеріалу
  5. Напруженість електричного поля

4. Практичне значення

  • вибір ізоляції для:
    • кабелів;
    • трансформаторів;
    • електричних машин;
    • високовольтної техніки;
  • оцінка струмів витоку;
  • забезпечення електробезпеки.
Матеріал Питомий електричний
опір, Ом*м
Бітум 1013-1014
Вода дистильована 1010
Віск бджолиний 1011-1012
Гетинакс 108-109
Суха деревина (дерево) 106-107
Каніфоль 1012-1013
Капрон 1010-1011
Лавсан 1014-1016
Мармур 105-109
Парафін 1014-1016
Полистірол 1013-1015
Полиетилен 1013-1015
Гума електроізоляційна 1013
Слюда 1013-1016
Скло 106-1015
Текстоліт 108-109
Порцеляна електротехнічна 7*1010-4*1011
Фібра 1011
Фторопласт-4 (Ф-4, PTFE) 1016-1017
Церазін 1013
Шифер 104-106
Ебоніт (2,6-8,4)*1018
Ескапон 1013-1015
Епоксидні смоли 1011-1013

Питомий електричний опір електроізоляційних матеріалів — це величина, що характеризує їх здатність перешкоджати проходженню електричного струму, і має дуже великі значення (10⁹–10¹⁸ Ω·м).

Дещо інше: