Чемерове́цький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Хмельницької області України. Існував з 1923 року до 2020 року. Адміністративний центр — селище міського типу Чемерівці. Площа території становила 926 км² (4,5% від загальної площі області).

У результаті адміністративно-територіальної реформи 2020 року район було ліквідовано, а його територію включено до складу Кам’янець-Подільського району.

Район утворено 5 квітня 1923 року на базі колишніх Вільховецької та Бережанської волостей. У початковому складі налічувалося 36 населених пунктів із загальною чисельністю населення понад 29 тисяч осіб.

Протягом XX століття адміністративний устрій району кілька разів змінювався (1927, 1959, 1962 роки). У лютому 1965 року район відновлено у межах, близьких до сучасних на той час.

До ліквідації адміністративно-територіальної одиниці до складу району входило:

  • 2 селищні ради
  • 33 сільські ради
  • 68 сіл
  • 2 селища міського типу

Чисельність населення становила приблизно 48,4 тис. осіб, з яких:

  • міське населення — 6,7 тис. осіб
  • сільське населення — 41,7 тис. осіб

Район розташовувався у південно-західній частині Хмельницької області, на території лісостепової зони України, в межах Подільської височини.
Місцевість — горбкувата, розчленована балками і річковими долинами, значною мірою покрита сільськогосподарськими угіддями й лісами.

Ґрунти переважно чорноземні опідзолені, глибокі малогумусні.

Основні річки району:

  • Збруч
  • Жванчик
  • Смотрич

На річках Збруч та Смотрич у 1950-х роках збудовано п’ять міжколгоспних гідроелектростанцій.

У районі сіл Сокиринці та Вільхівці виявлено джерела мінеральної води типу трускавецької «Нафтусі».

Природні ресурси

Корисні копалини району представлені:

  • будівельним піском
  • вапняком
  • глиною
  • каменем-пісковиком

Природно-заповідний фонд

На території колишнього Чемеровецького району розташована частина Національного природного парку “Подільські Товтри”.

Ботанічні заказники:

  • Буковий ліс
  • Вільховецькі товтри
  • Черчецька товтра

Ландшафтні заказники:

  • Велика і Мала Бугаїха (загальнодержавного значення)
  • Гора «Сокіл»
  • Івахновецький ліс
  • Сокіл (загальнодержавного значення)
  • Сорочинські Товтри

Ботанічні пам’ятки природи:

  • Букові дерева
  • Дуб звичайний
  • Дубовий ліс
  • Самовита товтра (загальнодержавного значення)
  • Циківська дубина

Геологічні пам’ятки природи:

  • Залучанська печера
  • Печера в тортонських відкладах
  • Розріз скальської серії
  • Товтра «Першак» з печерою

Заповідні урочища:

  • Жабинецька Дача

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва:

  • Чемеровецький парк