Микола Віталійович Лисенко (22 березня 1842, с. Гриньки, Полтавська губернія — 6 листопада 1912, Київ) — видатний український композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, збирач народної музики та громадський діяч. Він є основоположником української класичної музики та ключовою постаттю в національній культурній історії.
Ранні роки та освіта
Народився в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника орденського кірасирського полку. Мати, представниця поміщицького роду, була музично обдарованою. З п’яти років Микола почав навчання музиці під її керівництвом, а згодом — у київських пансіонах та Харківській гімназії. У гімназії він вивчав музику під керівництвом Дмитрієва та Вільчека, що сприяло розвитку його музичних здібностей.
Освітні подорожі та музична діяльність
У 1867 році Лисенко виїхав до Лейпцига, де два роки навчався в консерваторії, опановуючи гру на скрипці та органі, а також слухав лекції з композиції та теорії музики. Там він видав підготовлену ще в Києві збірку українських народних пісень. Після цього він продовжив навчання у Петербурзі у класі Миколи Римського-Корсакова.
Творчість та внесок у культуру
Після повернення до Києва Лисенко активно займався музичною діяльністю: викладав у Київській музичній школі, збирав та популяризував народні пісні, а також виступав як піаніст і диригент. Його творчість охоплює різноманітні жанри, включаючи опери, кантати, хори, фортепіанні та камерні твори. Він також був одним із засновників Київського музичного товариства та активно підтримував розвиток української музичної культури.
Спадщина
Микола Лисенко залишив по собі багатий музичний спадок, що включає понад 200 творів, серед яких опери «Тарас Бульба», «Енеїда», «Різдвяна ніч», кантати, хори, фортепіанні та камерні композиції. Його діяльність сприяла формуванню національного музичного стилю та розвитку української музичної освіти. У Києві та інших містах України існують музичні навчальні заклади, вулиці та пам’ятники, названі на його честь, що свідчить про визнання його значного внеску в культуру України.
Микола Лисенко був не лише композитором, а й громадським діячем, який активно сприяв розвитку української музичної культури та освіти. Його творчість і діяльність залишаються важливим етапом у становленні національної музичної традиції.