Дергачівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у північній частині Харківської області України. Існував з 1923 до 2020 року. Адміністративним центром району було місто Дергачі. Територія району входила до складу історико-географічного регіону Слобожанщина. Район був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи 2020 року, а його територія увійшла до складу укрупненого Харківського району.
Офіційною датою заснування району вважається 7 березня 1923 року, коли в межах адміністративної реформи УСРР повіти і волості були замінені на округи і райони. Дергачівський район увійшов до складу Харківського округу. У 1920-х роках паралельно існував Козачолопанський район, який був ліквідований у 1925 році, а його територія включена до Дергачівського району.
З 1943 року в офіційних радянських документах почала переважно вживатися російська назва “Дергачи” без формального перейменування. Місто Дергачі — адміністративний центр району — зберегло українську назву після здобуття незалежності України.
Загальна площа району становила 900 км², що відповідало 2,9 % території Харківської області. Район межував з наступними адміністративними одиницями:
- на півночі — з Білгородською областю;
- на заході — з Золочівським районом;
- на північному заході — з Богодухівським районом;
- на південному заході — з Валківським районом;
- на сході — з Харківським районом.
По території району протікали річки:
- Лопань (близько 50 км у межах району);
- Уда (7,38 км у межах району).
Природно-ресурсний потенціал
Район мав значний природно-ресурсний потенціал. Тут знаходились родовища:
- глини та суглинку (Білашівське та Лужківське родовища),
- силікатного піску (Пересічанське родовище),
- мінеральних вод (Березівське родовище).
Також на території району було розташовано 9 об’єктів природно-заповідного фонду.
Адміністративно-територіальний поділ
До складу району на момент ліквідації входили:
- 1 міська рада (м. Дергачі),
- 7 селищних рад,
- 7 сільських рад.
Всього на території району знаходилося 95 населених пунктів.
Населення
Чисельність населення району станом на 1 лютого 2012 року становила 94 826 осіб. Центр району — місто Дергачі, розташоване за 12 км на північ від Харкова. За легендою, назва міста походить від прізвиська козака Деркача або однойменного птаха, який гніздився у цій місцевості. Історично поселення виникло у другій половині XVII століття як частина Харківської оборонної лінії.
Культура і пам’ятки
На території району налічувалося:
- 66 пам’яток історії,
- 68 пам’яток історико-монументального мистецтва,
- 39 пам’яток археології.
До найвизначніших пам’яток культури належать:
- Церква Різдва Христового із дзвіницею (м. Дергачі, 1838),
- Миколаївська церква (смт Вільшани, 1741),
- Земельний банк (смт Вільшани, 1907),
- Михайлівська церква (смт Пересічне, 1821),
- Конюшня з манежем (смт Мала Данилівка, поч. XX ст.).
Відомі особистості
Із Дергачівським районом пов’язані імена низки діячів української культури та науки, серед них:
- Олександр Олесь — поет і громадський діяч,
- Гнат Хоткевич — письменник, композитор, етнограф,
- Павло Савченко — педагог і лінгвіст,
- Дмитро Бакуменко, Микола Олешко та інші.