Старий Лисянський район Черкаської області, який існував до адміністративної реформи, має багатий історичний і природний спадок. Цей район є важливим для історії України, адже саме тут провів частину свого дитинства Тарас Шевченко, а також вважається однією з батьківщин Богдана Хмельницького.
Географічно район розташовувався на Придніпровській височині, має добре розвинену річкову мережу, де основною водною артерією є річка Гнилий Тікич. Клімат тут помірно континентальний, з теплим літом і м’якою зимою. Велика частина землі використовується для сільського господарства, зокрема під чорноземами.
У районі розташовувалися природні заповідні об’єкти, зокрема заказники та пам’ятки природи, що охороняються. Таких об’єктів нараховувалося понад 20, серед них — водно-болотні території, лісові та гідрологічні пам’ятки.
Історично, територія Лисянщини належала до Київського князівства, а пізніше була частиною Речі Посполитої та входила до складу різних адміністративних одиниць, поки не стала частиною Черкаської області. За часів СРСР район пережив кілька змін в адміністративному устрої, включаючи ліквідацію у 1963 році, але був відновлений у 1965 році.
Лисянщина також славиться своєю культурною спадщиною і важливими історичними подіями, як, наприклад, битва під Корсунем.