Вечір на Театральній площі схожий на паузу перед підняттям завіси. Кроки звучать м’якше, голоси стають стриманішими, ніби люди домовилися говорити пошепки. Ліхтарі спалахують не для світла, а для настрою — вони підкреслюють тіні, роблячи їх довшими й чеснішими.

Дещо інше: