H‑IIA — японська одноразова ракета‑носій середнього класу, що розробляється і експлуатується Mitsubishi Heavy Industries (MHI) у співпраці з Японським аерокосмічним агентством (JAXA). Використовується для запуску супутників, дослідницьких зондів (місячних, міжпланетних), геостаціонарних орбіт, а також для інших космічних місій.
Історія та розвиток
H‑IIA була створена як високо надійна та менш дорога заміна для попередника, ракети H‑II, яка зазнавала складнощів із вартістю і надійністю.
Перший запуск H‑IIA відбувся 29 серпня 2001 року.
Шостий запуск — 29 листопада 2003 року — зазнав відмови через несправність одного з твердопаливних прискорювачів (SRB‑A).
Після цього JAXA і MHI внесли удосконалення у дизайн SRB‑A, а також у процеси виробництва й контролю для підвищення надійності.
З 1 квітня 2007 року керування та виробництво комерційних запусків H‑IIA перейшли повністю до Mitsubishi Heavy Industries (раніше сильна участь JAXA).
Різні варіанти (конфігурації) були створені, щоб адаптуватися до різних місій — із різною кількістю твердопаливних прискорювачів і іншими модифікаціями.
Технічні характеристики
Основні параметри
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Висота | ≈ 53 м |
| Діаметр | ≈ 4,0 м (основний ступінь) |
| Маса ракети (без корисного навантаження) | приблизно 285 000–445 000 кг залежно від варіанту конфігурації (кількості прискорювачів) |
| Кількість ступенів | 2 (рідинні), плюс твердопаливні прискорювачі SRB‑A та (у деяких варіантах) SSB чи інші прискорювачі |
Двигуни та компоненти
Перший ступінь: один двигун LE‑7A, що працює на рідкому водні та рідкому кисні (LH₂/LOX).
Другий ступінь: двигун LE‑5B, також використання LH₂/LOX, з можливістю кількох перезапусків (multi-restart), для точного виведення на орбіту.
Твердопаливні прискорювачі (SRB‑A): для підвищення тяги на старті. Залежно від конфігурації — 2 або 4.
Прискорювачі SSB або інші додаткові твердопаливні прискорювачі можуть застосовуватись в проміжних варіантах конфігурацій.
Конфігурації / варіанти
Основні варіанти H‑IIA мають такі позначення (сукупність назв за тим, скільки SRB‑A + інші прискорювачі):
- H‑IIA 202 — два SRB‑A прискорювачі.
- H‑IIA 204 — чотири SRB‑A.
- H‑IIA 2022, 2024 — проміжні варіанти, які мали додаткові прискорювачі чи зміни в SRB чи SSB.
Продуктивність та корисне навантаження
- До низької навколоземної орбіти (LEO) — приблизно 10 000–15 000 кг залежно від конфігурації прискорювачів.
- До геостаціонарної траєкторії передавання (GTO) — ≈ 4 100–6 000 кг залежно від конфігурації.
Експлуатація та запускові історії
Всі запускові майданчики — Tanegashima Space Center, Японія.
Загальна кількість запусків — приблизно 50, із великою кількістю успішних місій.
Починаючи з 2003 року, ракета має серію успішних запусків (довга серія без відмов), що демонструє високий рівень надійності.
Відомі місії, які використовували H‑IIA:
- Akatsuki — зонд до Венери
- Selene (або Kaguya) — місячна місія
- Hayabusa2 — дослідження астероїда і повернення зразків
- Emirates Mars Mission (“Hope”) — місія до Марса
Надійність, витрати та особливості
H‑IIA була спроектована з метою зниження витрат у порівнянні з H‑II, збільшення виробничої ефективності, монтажу, спрощення конструкції там, де це можливо, без шкоди для надійності.
Один з основних інцидентів: шостий політ (2003) — невдача через несправність відділення/відмову SRB‑A. Після цього були внесені вдосконалення в конструкцію прискорювачів і процес виробництва.
Стан на сьогодні та перспективи
Останній офіційний запуск H‑IIA (варіант 202) відбувся 28 червня 2025 року.
Після цього планується подальше використання або поступова заміна на новітні системи. Зокрема, запуск ракети‑наступника H3, яка має замінити H‑IIA та H‑IIB у комерційних і урядових місіях.