Гордієїський район Брянської області розташований на заході Брянської області, пр имикає до Білорусі.
Адміністративний центр району — село Гордіївка, яке знаходиться на відстані 240 км від обласного центру Брянська. З районом зв’язок здійснюється тільки автомобільним транспортом.
Територія району охоплює площу 846,5 км² (або 84 654 га), з яких 57 352 га зайнято сільськогосподарськими угіддями. Основні види землекористування включають пашню, луки та пастбіща. Лісові масиви займають близько 9 591 га.
Природні умови
Рельєф району переважно рівнинний, з пологовилнистими та зануровими рівнинами, що характеризуються низькою потужністю пісків та супесків, що залягають на моренах.
Територія району в основному має підвищену рівнину, розсічену неглибокими балками. Для мезорельєфу характерні водороздільні плато, пологі та схилені схили, балки і неглибокі ярки. Мікрорельєф визначають невеликі западини, де сформувалися дерново-підзолисті, глеєві та болотні низинні ґрунти. На підвищених ділянках формуються дернові, слабо- та середньопідзолисті піщані і супіщані ґрунти.
Води роздільні склоны району переважно пологі, іноді зустрічаються покаті. Вони формують різноманітні типи ґрунтів, зокрема середньопідзолисті та слабосмивні. В балках району переважають дернові ґрунти, задерновані та пологі, типові для овражно-балочних форм рельєфу.
Цей район, завдяки своїм природним умовам, має потенціал для розвитку сільського господарства, зокрема в аграрних секторах, пов’язаних із землекористуванням, а також має унікальні природні ландшафти, що можуть бути цікаві для екологічного туризму.
Вибачте за помилку! Ось виправлений текст:
Ґрунти
Територія Гордеївського району в географічному відношенні належить до Белоруської провінції дерново-підзолистої зони слабогумусованих ґрунтів. Район відноситься до Клетня-Новозибковського району, де переважають дерново-слабо- та середньопідзолисті піщані й супіщані ґрунти.
Основні типи ґрунтів району:
- Супіски займають 34 382 га.
- Піски — 18 932 га.
- Пилувато-супіщані та легкосуглинисті ґрунти — 9 145 га.
Загалом площа дефляційно-небезпечних ґрунтів складає 50 656 га, що є значним ризиком для ерозії. Ґрунти, які піддаються водній ерозії, займають 100 га, а переувлажнені ґрунти — 46 544 га.
Корисні копалини
Основні корисні копалини в Гордеївському районі включають поклади вапняку, доломіту, глини, торфу та піску.
- Глина є важливим ресурсом для виробництва червоної цегли. Це виробництво є одним з найбільш перспективних видів діяльності в районі.
- На сьогодні поклади глини та піску активно розробляються, зокрема через невеликі кар’єри, які забезпечують потреби населення. Один із кар’єрів площею 2 га належить дорожньому ремонтно-будівельному участку.
Поверхневі води
Гордіївський район має розгалужену мережу річок і озер, серед яких особливо виділяються:
- Річка Іпуть та її притоки — важливі водні артерії району.
- Озеро Вихолка та озеро Кожановське — одні з найбільших озер району. Кожановське озеро є найбільшим озером природного походження в Брянській області. Воно розташоване в озерній котловині на місці давньої долини стоку льодовикових вод. Озеро отримало статус пам’ятки природи обласного значення в 1997 році.
Озеро Кожановське є важливим біотопом для різноманітних видів водоплавних та околоводних птахів. Загальна площа озера становить близько 450 гектарів, і воно багате торфом, запаси якого оцінюються більше ніж у 38 мільйонів тонн.
Загальна площа водних об’єктів на території району складає 1 082 га.
Підземні води
На території району розвідані родовища прісних підземних вод, що відносяться до четвертинно-неогенової водоносної системи. Це переважно гідрокарбонатні кальцієві ґрунтові води з мінералізацією води близько 0,1–0,6 г/л.
Джерелами питного водопостачання для населення Гордеївського району є артезіанські свердловини, колодязі та джерела. На балансі підприємств району знаходиться 47 артезіанських свердловин і 68 колодязів, з яких експлуатується 22 артезіанські свердловини, а решта знаходяться на консервації.
Клімат
Гордіївський район знаходиться під впливом помірно континентального клімату.
- Середня температура січня — −6°C, липня — +19°C.
- Сума позитивних температур за період з температурою понад 10°C становить 2400°C.
- Середня тривалість безморозного періоду — 171 день.
- Опади випадають до 600 мм на рік, що є оптимальним варіантом для сільського господарства.
Тваринний світ
Тваринний світ району включає такі види, як:
- Мисливські види: лось, кабан, косуля, заєць, вовк, лисиця, куниця, білка.
- Птахи: утки, тетерева, вальдшнепи, лебеді.
На території Гордеївського району організовані три особливо охоронювані природні території:
- Озеро «Кузнецьке» — місце проживання болотної черепахи.
- «Великий берег» — особливо цінний природний комплекс.
Рослинний світ
Рослинний світ Гордеївського району дуже різноманітний. Однак головним багатством є ліси, які займають понад 12% території району. Вони представлені такими видами дерев:
- дуб,
- сосна,
- ялина,
- граб,
- береза,
- осина,
- ольха.
Невеликі ділянки соснових лісів розташовані на піщаних ґрунтах та на терасах річок Іпуть та Беседь. Березово-осинові та ольхові ліси займають площі в долинах річок та на вологих межиріччях.
Загальна площа лісового фонду Гордеївського району становить 9944 га, з них:
- Красногорське учаскове лісництво — 7130 га,
- Барковське учаскове лісництво — 2814 га.
Загальна площа лісових земель — 9924 га, з яких продуктивні, вкриті лісом землі займають площу 9878 га, з них лісові культури — 1482 га. Лісові землі, не вкриті лісовою рослинністю, складають 46 га, з яких фонд лісовідновлення — 22 га.
Історія
На території Гордеївського району в IX—XII століттях проживали племена радимичів. Археологічні дані вказують на те, що це племінне об’єднання мало змішане, слов’яно-балтійське походження. Радимичі мешкали не тільки на території сучасного Гордеївського району, але й на територіях таких районів, як Красногорський, Клинцовський, Климовський, Новозибківський, Злинковський, Старобудський, Унечський, а також в межиріччі верхнього Дніпра та Десни, по течії річки Сож та її притоків (південь Вітебської, схід Могильовської і Гомельської областей сучасної Білорусі, південний захід Смоленської області Росії). Письмові свідчення про радимичів відносяться до періоду з 885 по 1169 рік.
Недалеко від села Смяльч Гордеївського району в урочищі Чорна Поляна на селище було виявлено залишки житла радимичів, а також знайдені артефакти (предмети побуту, праці, прикраси). Поблизу знайдена група курганів, що належать до культури цього східнослов’янського племені.
З другої половини XIV століття
З другої половини XIV століття значна частина Брянських земель, в тому числі і територія сучасного Гордеївського району, стала частиною Великого князівства Литовського. Після укладення у 1385 році договору про унію (об’єднання) Литви з Польщею, ці землі потрапили до складу об’єднаного Польсько-Литовського держави.
У середині XVII століття територія сучасного Гордіївського району була частиною Лівобережної України.
До 1781 року вся територія Гордеївського району входила до складу Новоместської сотні Стародубського полку.