Золочівський район — колишній адміністративно-територіальний район на північному заході Харківської області України. Існував у 1923–2020 роках. Адміністративний центр — селище міського типу Золочів. Ліквідований у ході адміністративно-територіальної реформи 2020 року, його територія увійшла до складу Богодухівського району.
Район розташовувався у північно-західній частині області, у зоні лісостепу. Площа становила 968,6 км², що складало близько 3,1 % території Харківської області. На півночі межував з Грайворонським і Борисовським районами Бєлгородської області, на північному заході — з Великописарівським районом Сумської області, на заході — з Богодухівським, а на півдні та сході — з Дергачівським районом Харківської області. Загальна протяжність державного кордону в межах району становила 26,4 км.
На території району протікає низка річок, зокрема: Уда, Мерла, Лопань, Лозова, Рогозянка, Грайворонка. Існують також штучні водойми, серед яких найбільше значення має Рогозянське водосховище, а також численні малі ставки, що використовуються для зрошення та риборозведення.
Клімат району помірно континентальний. Середньорічна температура влітку становить +20 °C, взимку — близько −8 °C. Середня річна кількість опадів — приблизно 492 мм.
Адміністративно-територіальний устрій
До моменту ліквідації район включав одну селищну раду (смт Золочів) та тринадцять сільських рад, до складу яких входили 73 населені пункти. Усі ради підпорядковувались Золочівській районній раді. Загальна чисельність населення станом на 1 лютого 2012 року становила 27 221 особу.
Золочівський район був утворений у 1923 році в межах нової адміністративної реформи в УСРР. Протягом XX століття район зазнавав змін у адміністративному устрої, однак загалом зберігав стабільні межі до 2020 року.
Територія району має давню історію заселення. Археологічні дослідження засвідчують присутність тут людських поселень ще з доби бронзи та скіфського періоду. Протягом пізнього середньовіччя та козацької доби ці землі входили до складу Слобідської України.
Культура та визначні особистості
Із Золочівським районом пов’язані імена низки видатних українських діячів.
Григорій Савич Сковорода (1722–1794) — видатний український філософ, просвітитель, поет, педагог. Останні роки свого життя провів на території сучасної Харківщини, у т. ч. у селах, розташованих поблизу Золочівського району.
Павло Хрущов (1849–1909) — професор Харківського університету, відомий тим, що у 1897 році реконструював «логічне піаніно» — прообраз логічної обчислювальної машини, винайденої англійським ученим Вільямом Стенлі Джевонсом у 1870 році.
Йосип Андрійович Тимченко (1852–1924) — український механік та винахідник, один із піонерів кінематографу. Створив один із перших апаратів для зйомки і проєкції рухомого зображення ще до братів Люм’єрів.
Господарство і природні ресурси
Основу економіки району становило сільське господарство — зокрема вирощування зернових культур, соняшнику, овочів, а також тваринництво. Ґрунти переважно чорноземні, що сприяє високій врожайності. Також розвивалися харчова промисловість, переробка сільськогосподарської продукції.
Ліси району зосереджені переважно в долинах річок і на схилах балок. Вони виконують рекреаційну, захисну та ґрунтозахисну функції.