Вождь сказав людям стародавнього народу, щоб вони влаштували змагання з перетягування мотузки. Там були бушмени, там були білі, там були корови, вівці та кози. І ось білі схопили мотузку й стали тягнути до себе, і мотузка розірвалася. Вождь поділив мотузку між ними.
Тоді білий чоловік сказав:
– Беріть мотузку і робіть пастки. Ставте пастки на кам’яного козла, ставте пастки на антилопу дукера – і їжте, зробіть плазі із шкіри та й надягайте їх. А я буду носити одяг із тканини, а коли піде дощ, загорнуся у вовняні ковдри.
Вождем був Гцуба. Білий та бушмен перетягували мотузку, а потім вождь перерізав мотузку навпіл і сказав бушмену:
– Забирай антилоп!
А білим він сказав:
– Забирайте рогату худобу!
Коли Гцуба розділив мотузку, найстарший із бушменів узяв її, а потім він пішов туди, де росте тсама.
Вони домовилися:
– Ми повинні жити окремо, один нехай рушає з коровами, а інший нехай ставить пастки на антилоп.
– Бушменські жінки повинні збирати коріння та іншу їжу, а чоловіки повинні робити пастки і їсти антилоп.
Так Гцуба сказав білому, коли той спав.