USS Halibut — унікальний підводний човен ВМС США, який став одним з перших у своєму роді — побудований зі спеціальним облаштуванням для запуску крилатих ракет. Він увійшов до складу флоту у 1960 році як SSGN‑587 (атомний ракетоносець із крилатими ракетами), а з 1965-го перепризначений як SSN‑587 (атомний підводний човен з іншим призначенням). За весь час служби Halibut виконував не лише стандартні підводні завдання, але й багато секретних місій — включно зі шпигунськими операціями часів Холодної війни, чим увійшов в історію як один із класичних “шпигунських” підводних човнів.
Характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Клас / тип | Спершу — атомний ракетний підводний човен (SSGN‑587); з 1965 року — атомний підводний човен (SSN‑587) |
| Закладення кіля | 11 квітня 1957 року |
| Спуск на воду | 9 січня 1959 року |
| Введення в експлуатацію | 4 січня 1960 року |
| Списання / виведення зі складу | 30 червня 1976 року (декомісіяція) |
| Подальша доля | Зняття з національного морського реєстру 30 квітня 1986 року; утилізований через програму утилізації атомних кораблів 9 вересня 1994 року |
| Водозміщення | На поверхні ≈ 3 655 тонн; занурений ≈ 5 000 тонн |
| Довжина | ≈ 106,6 м (350 футів) |
| Ширина (beam) | ≈ 8,8 м (29 футів) |
| Осадка | ≈ 8,8 м або близько 28 футів |
| Силова установка | Атомний реактор S3W (Westinghouse), дві турбіни, два гвинти |
| Швидкість | На поверхні: ≈ 15 вузлів; під водою: ≈ 20 вузлів |
| Екіпаж | 9 офіцерів + 88 рядових членів екіпажу (разом ≈ 97 осіб) |
| Озброєння | 6 торпедних апаратів калібру 533 мм (чотири носові, два кормові); до 5 крилатих ракет Regulus I або 2 ракети Regulus II |
Застосування та історія служби
Ракетні патрулі (1960–1965)
У свою першу фазу служби USS Halibut працював як атомний ракетоносець, виконуючи завдання стримування. Він був спроектований як підводний човен від початку з оснащенням для запуску керованих ракет, з відкритою “палубою” (де було місце для розгортання ракет), що робило його однією з перших подібних платформ.
Під час одного з ранніх походів, 25 березня 1960 року, Halibut успішно здійснив запуск крилатої ракети з ядерною силовою установкою — ставши першим ядерним підводним човном, який запустив керовану ракету.
У 1964 році Halibut провів останній ракетний патруль із застосуванням системи Regulus, оскільки програма Regulus поступово відходила на задній план на фоні розвитку підводних ракет класу Polaris.
Перепрофілювання та спецоперації (з 1965 року)
У лютому 1965 року човен зазнав капітального переобладнання у верфі Перл-Харбор, а 15 серпня офіційно був перепризначений як SSN‑587, тобто звичайний підводний човен з акцентом на інші завдання.
Після модифікацій у 1966 році Halibut увійшов до складу Deep Submergence Group, де використовувався для пошуково‑рятувальних, підводних науково-дослідницьких і секретних місій.
Однією з найзнаменитіших місій стала операція “Ivy Bells” — підводне підключення до радянської підводної кабельної лінії зв’язку, що проходила від Камчатки до материкової частини СРСР через Охотське море.
Ще одне знаменитe завдання — виявлення і фотографування загиблого радянського підводного човна K‑129 у серпні 1968 року перед початком секретної операції CIA під назвою Project Azorian.
Крім того, в пізні роки служби Halibut виконував інші спеціальні операції у схемі підводного спостереження, електронної розвідки та занурень із участю спеціального екіпажу та спорядження.
Завершення служби та утилізація
USS Halibut був виведений зі складу флоту 30 червня 1976 року. Йому надавали статус резервного човна на базах Keyport / Bangor до моменту зняття з реєстру 30 квітня 1986 року.
Процес утилізації човна завершився 9 вересня 1994 року в рамках програми з утилізації атомних кораблів (Ship‑Submarine Recycling Program) на верфі Puget Sound Naval Shipyard у Бремертоні, штат Вашингтон.