Поліський район був розташований на північному заході Київської області. Район був ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року. Раніше адміністративним центром району було смт Красятичі (з 1996 року; до цього з 1993 до 1996 — с. Радинка, а ще раніше — смт Поліське).
Географія
Поліський район знаходився в північно-західній частині Київської області. Він межував:
- на півдні з Іванківським районом,
- на сході з колишнім Чорнобильським районом,
- на заході з Житомирською областю,
- на півночі з Гомельською областю (Республіка Білорусь).
Історія
Вперше територія Полісся згадується в літописах 1274 року.
Господарське освоєння території району почалося в XIX столітті. Поліський район був утворений 5 жовтня 1923 року, його першим центром було містечко Хабне, яке вперше згадується в архівних документах 1415 року. У різні історичні періоди Хабне належало до Овруцького повіту, а потім — до складу Радомишльського повіту Київської губернії.
Після Жовтневого перевороту 1918 року, в Хабному був створений ревком, який конфіскував землю та майно поміщиків. 1918 року влада перейшла до Української Народної Республіки, але в 1919 році територія була захоплена більшовиками. Пізніше, в 1920 році, Хабне було тимчасово звільнене українсько-польськими військами, а згодом знову окуповане Червоною армією.
У 1934 році Хабне було перейменоване на Кагановичі Перші, а в 1938 році отримало статус селища міського типу. У цей період в районі були побудовані деревообробні фабрики, маслозаводи та цегельні заводи.
Чорнобильська катастрофа
1986 рік став переломним для Поліського району через аварію на Чорнобильській атомній електростанції. У перші дні після катастрофи населення не отримувало інформації про радіоактивне забруднення, а евакуація почалася лише через місяць. Більше 20% дітей з району постраждали від хвороб, викликаних радіацією, зокрема, від хвороб крові та онкологічних захворювань. Внаслідок аварії багато сіл, в тому числі смт Поліське, було повністю відселено, і територія району потрапила під контроль зони відчуження.
В період з 1986 по 1988 роки деякі села були газифіковані, прокладено нові асфальтовані дороги, але економіка району сильно занепала через радіоактивне забруднення. Вже у 1989—1993 роках відселено близько 28 тисяч осіб з 31 населеного пункту району. Основною метою переселення стало покращення умов життя, однак захворюваність серед населення продовжувала зростати.