Юлія́н Іва́нович Вассия́н (12 січня 1894 — 3 жовтня 1953) — український громадський і політичний діяч, публіцист, філософ, ідеолог українського націоналізму, член Проводу Українських Націоналістів (ОУН). Його творчість і політична діяльність відіграли важливу роль у формуванні ідеологічних основ українського націоналістичного руху XX ст.
Біографія
Народження та родина
Народився 12 січня 1894 р. у селі Колоденці Жовківського повіту (нині Камʼянко‑Бузький район Львівської області, Україна). Походив із сім’ї вчителя народної школи Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни (з дому Урбан), де з раннього віку формувалися національно свідомі погляди.
Освіта
Закінчив Академічну гімназію у Львові (1913), після чого вступив на філософський факультет Львівського університету, де брав активну участь у національному студентському русі, виступаючи за викладання українською мовою. Після польських репресій у 1922 р. продовжив навчання у Львівському таємному університеті, а згодом у Празі — у Карловому та Німецькому університетах, здобувши звання доктора філософії.
Військова служба та участь у визвольних змаганнях
Під час Першої світової війни добровольцем вступив до Легіону Українських Січових Стрільців (УСС) у складі австро‑угорської армії, де пройшов усю війну та став старшиною. Після війни воював у лавах Української Галицької Армії (УГА) під час Української революції 1917–1921 рр. У 1920–22 рр. перебував у польському полоні.
Політична та ідеологічна діяльність
У 1920‑х рр. активно долучився до націоналістичного руху, став одним із організаторів і лідерів Групи Української Національної Молоді, а згодом — одним із ключових ідеологів ОУН. На Першому Конґресі Українських Націоналістів у Відні (28 січня — 3 лютого 1929) очолював ідеологічну комісію та виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму», яка стала основою ідеологічної платформи Організації Українських Націоналістів.
Через активну націоналістичну діяльність неодноразово зазнавав арештів польською владою у міжвоєнний період, відбував увʼязнення у тюрмах Львова, Дрогобича та Сєдльцях.
Друга світова війна та життя в еміграції
Під час Другої світової війни Вассияна заарештувало гестапо (1944), він перебував у німецьких вʼязницях і таборах, але пізніше був звільнений. Після війни перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Європі. У 1950 р. емігрував до США, де працював і писав для українських еміграційних видань, залишаючись активним членом Проводу ОУН до кінця життя.
Смерть
Помер 3 жовтня 1953 р. у Чикаго (штат Іллінойс, США). Похований на цвинтарі при церкві Святого Миколая в Чикаго.
Ідеї та творчість
Юліян Вассиян є автором низки важливих праць, у яких виклав і розвинув ідеї українського націоналізму, поєднавши їх з філософськими та морально‑релігійними рефлексіями:
Основні праці
- Рефлексії (1927)
- До головних засад націоналізму (1928) — філософсько‑політичний маніфест, що окреслював основи націоналістичного світогляду.
- Ідеологічні основи українського націоналізму (1929) — основна ідеологічна праця, виголошена на Конґресі ОУН.
- Програма виховання в ОУН (1930)
- Змаг основ (1947)
- Листопадові рефлексії (1950)
- Одиниця й суспільність: суспільно‑філософські нариси (1957, посмертно) — глибокі роздуми про взаємозв’язок індивіда, нації і суспільства.
- Суспільно‑філософічні нариси (1972–1974, посмертно)
Філософські та ідеологічні підходи
Вассиян розглядав націю як особливу спільність, що вимагає духовного та морального підґрунтя. Він наполягав на духовній глибині націоналізму, вбачаючи у ньому не лише політичну програму, а й моральну відповідальність людини перед Богом і Батьківщиною. На думку Вассияна, українці як миролюбна нація мали перетворити свою традиційну пацифістську налаштованість на стійкість і готовність захищати власну державність, а слабкість інертності — на силу стійкості у боротьбі за незалежність.
Він також аналізував взаємини Бог — людська одиниця — нація, пропонуючи власну метафізичну концепцію національної ідентичності, в якій націоналізм має гармоніювати з моральними принципами християнства.
Вплив і значення
Юліян Вассиян належить до числа визначних мислителів українського націоналістичного руху XX ст. Його праці та ідеологічні напрацювання мали значний вплив на формування світоглядних основ ОУН і продовжують досліджуватися та цитуватися сучасними істориками, політологами і філософами.