Підгає́цький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в західній частині Тернопільської області України. Утворений у 1940 році, ліквідований у 1962, відновлений у 1991. Остаточно ліквідований 19 липня 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи.

  • Площа — 496,38 км² (3,6 % території області)
  • Населення — близько 18 тис. осіб (2017), 99,7 % з яких — українці
  • Центр — місто Підгайці
  • Відстань до обласного центру (Тернопіль) — 70 км

Район межував із Теребовлянським, Бучацьким, Монастириським, Бережанським і Козівським районами Тернопільської області та з Галицьким районом Івано-Франківської області. Територія розташована на межі Опілля (захід) і Поділля (схід), у межах Волино-Подільської височини, в зоні Холодного Поділля Західного лісостепу.

  • Рельєф — хвилястий, пересічений балками та долинами, у західній частині — горбистий
  • Найвища точка — гора Бичова поблизу с. Завалів (414 м)
  • Площа лісів — 93,65 км²
  • Водойми — 5,92 км²
  • Болота — 2,12 км²

Головні річки — Золота Липа, Коропець (притоки Дністра).
Є поклади глини, піску, гіпсу, крейди, вапняків, пісковиків.
Ґрунти — опідзолені чорноземи.

Найближча залізнична станція — Потутори (Бережанський район), за 24 км від Підгайців. Територію перетинають автошляхи Сатанів—Галич, Монастириська—Нараїв та дороги місцевого значення.

До складу району входили:

  • 1 місто (Підгайці),
  • 36 сіл,
  • 21 хутір.

Археологічні знахідки

На території району виявлено пам’ятки:

  • Палеоліту,
  • Ранньої бронзової доби,
  • Комарівсько-білопотоцької культури (с. Литвинів),
  • Бронзовий меч IX ст. знайдений у с. Шумляни.

Пам’ятки архітектури

У районі є:

  • 7 пам’яток архітектури національного значення, зокрема:
    • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мурована, 1650–1653),
    • Дерев’яні церкви св. Бориса і Гліба (1711–1772), Спасо-Преображенська (1772),
    • Дзвіниці при цих храмах (XVIII–XIX ст.),
    • Руїни костелу Пресвятої Трійці (1634),
    • Синагога XVI–XVII ст. (мурована).
  • 87 пам’яток архітектури місцевого значення, серед яких церкви, некрополі, житлові й господарські будівлі.

Дерев’яні храми

У районі збереглися 9 історичних дерев’яних церков:

  • Боків (1714),
  • Галич — Спаса (1772),
  • Рудники — Покрови Пресвятої Богородиці,
  • Старе Місто — святої Покрови (1854),
  • Угринів — св. Покрови (1936),
  • Шумляни — свв. Бориса та Гліба (1701, дзвіниця — 1782),
  • Новосілка — Різдва Богородиці (1751),
  • Мозолівка — Покрови.

Природно-заповідний фонд

Об’єкти державного значення:

  • 4 чорні горіхи (с. Завалів),
  • Завалівський платан

Об’єкти місцевого значення:

  • Джерело у Підгайцях,
  • Ботанічний заказник «Мужилівський»,
  • «Мужилівська діброва»,
  • «Бук лісовий» (с. Затурин),
  • «Рудницька бучина»,
  • Геологічна пам’ятка «Карстові лійки» (с. Шумляни),
  • Зоологічні заказники «Рудники» та «Довге» Завалівського лісництва.

Дещо інше: