Залі́щицький район, або Заліщанщина, — це історико-географічний регіон у південній частині Тернопільської області України, який мав важливе культурне, економічне та стратегічне значення протягом століть.
Він був утворений у 1940 році і проіснував до адміністративної реформи 2020 року. Площа району складала 683,91 км², а чисельність населення станом на 2017 рік становила 46,5 тисяч осіб.
Заліщанщина розташована на хвилястій рівнині, яку перетинають численні річки, зокрема Дністер, Серет та Джурин, що утворюють живописні долини. Район має сприятливий клімат для ведення сільського господарства: вирощуються різноманітні сільськогосподарські культури, включаючи абрикоси, айву, персики, виноград, а також городні культури та ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів. Це також є гарне місце для розвитку виноградарства та садівництва.
Заліщанщина багата на природні ресурси. Тут розташовані родовища будівельних матеріалів, таких як гіпс, гравій, суглинки та глини, а також джерела мінеральних вод. Ґрунти району — чорноземи, що є одними з найкращих для сільського господарства.
Історія Заліщицького району має глибоке коріння. Люди заселяли цей регіон ще в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до н.е.). Під час Київської Русі та Галицько-Волинської держави територія була домом для кількох поселень, таких як міста Червоне і Городок, а також численні селища та городища. Найінтенсивніше заселення припадає на XIV-XV століття, коли регіон належав Великому князівству Литовському (1362–1434), а пізніше Польщі (1434–1772), Австрії (1772–1918) та СРСР (1939–1991).
Заліщанщина має багатий археологічний спадок, зокрема на території району виявлено численні пам’ятки різних епох, серед яких пізньопалеолітичні стоянки, трипільські поселення, скіфські кургани, а також поселення давньослов’янської та давньоруської культур. Важливим археологічним об’єктом є селище Червоногрод, яке, за історичними джерелами, було одним із центрів краю.
На території Заліщанщини розташовані національний природний парк «Дністровський каньйон» та кілька ботанічних заказників, зокрема Жежавський та Обіжевський. Також на річці Серет є ландшафтний заказник.