Старий Козятинський райо́н — колишній район Вінницької області, Україна. Адміністративний центр — місто Козятин. Станом на 1 січня 2018 року населення району становило 38 975 осіб.
Географія
Козятинський район розташований у північній частині Вінницької області, в межах Придніпровської височини. Площа району складає 111,9 тис. га або 1120 км².
Клімат району — помірно континентальний, з середньою температурою року +6,5 °C. Абсолютний максимум температури влітку досягає +40°C, а мінімум взимку — -38°C.
Територія району є вододілом для кількох річок: на його території беруть початок річки Гуйва, Гнилоп’ять та Роставиця (притоки Дніпра), а також Десна — притока Південного Бугу.
Історія
Козятинський район був утворений 7 березня 1923 року в складі Київської губернії.
Археологічні дослідження території району виявили понад сотню археологічних пам’яток, серед яких є пам’ятки трипільської, черняхівської та бронзової доби.
Завжди важливу роль у геополітичному становищі регіону відіграли його кордони. Наприкінці XIV століття ці землі стали частиною Великого князівства Литовського, а з 1569 року — частиною Польщі після підписання Люблінської унії.
Землі Козятинщини знаходились на межі трьох історичних земель: Київської, Волинської та Подільської. Через район проходив Чорний шлях, який колись служив кордоном між Київщиною та Брацлавським воєводством. Вздовж цього шляху розташовані кургани, зокрема, Раба могила біля села Малишівка.
Визвольна війна
У період Визвольної війни 1646—1654 років в районі відбулась відома битва під Махнівкою (село Комсомольське) між козацькими військами на чолі з Максимом Кривоносом та польським військом під командуванням Єремії Вишневецького в червні 1648 року. На автошляху Київ — Вінниця, біля села Махнівка, встановлено пам’ятник, що символізує примирення між польським та українським народами.
Розвиток економіки
Після відміни кріпосного права та промислового перевороту в середині XIX століття, Козятин отримав економічний розвиток завдяки будівництву залізниць. Виникнення міста Козятин пов’язане з будівництвом Києво-Балтської залізниці, яка пройшла через це селище, і яке перейняло назву від сусіднього села.
У 1870 році було завершено прокладання гілки залізниці від станції Козятин до Бердичева. У 1874 році Козятин отримав статус містечка, а в 1898 році був збудований Козятинський залізничний вузол за проектом архітектора В. І. Куликовського, що є пам’яткою архітектури.
У 1872 році почали діяти три цукрові заводи в селах Махаринці, Бродецьке та Йосипівка (Юзефо-Миколаївський завод).
Визвольні змагання
Протягом 1917—1920 років Козятинщина стала ареною боротьби між українськими повстанцями та більшовиками, а також пережила австро-німецьку окупацію 1918 року та радянсько-польську війну 1920 року. У травні 1921 року повстанці під проводом отамана Пугача та отамана Орла здобули кілька важливих перемог над більшовиками.
Період німецької окупації
З початком Німецько-радянської війни в 1941 році Козятин опинився під німецькою окупацією, що тривала до 1943 року. Однак навіть під час окупації на території району діяли підпільні групи. 28 грудня 1943 року місто Козятин було визволено радянськими військами, а 8 березня 1944 року — весь Козятинський район.
Адміністративне становлення
- Козятинський район було утворено в 1923 році в складі Бердичівської округи Київської губернії.
- З 27 лютого 1932 року район входив до складу новоутвореної Вінницької області.
- 17 грудня 1938 року Козятин отримав статус міста.
- В 1957 році було проведено укрупнення Козятинського району за рахунок приєднання Самгородоцького району.
- В 1962 році до району було приєднано Комсомольський район (до 1935 року — Махнівський).
- 13 липня 2000 року місто Козятин отримало статус міста обласного підпорядкування.
Видатні особистості
Михайло Грушевський, перший Президент України, має родинні зв’язки з Козятинщиною. У селі Сестринівка відкрито музей Михайла Грушевського (відкритий 29 вересня 2006 року).