Замковище Будаївка — це фортифікаційна споруда, розташована на пагорбі в центрі міста Боярка (Фастівський район Київської області). На цьому пагорбі зараз знаходяться Свято-Михайлівська церква і старий цвинтар. Споруда має штучне походження, що свідчить про її роль як оборонний об’єкт, який у давнину називали вісь або весь.
Історія замковища
Перші згадки про цю територію зустрічаються в історичних джерелах XVI століття. Відомо, що в 1586 році князь Острозький, володар Білогородки, надав монастирю землю в цій місцевості, визначивши межі маєтку, які охоплювали річки Віта, Бобриця та інші природні об’єкти. У той час ця земля належала Києво-Печерському монастирю.
Село Будаївка, яке розрослося біля цього замковища, згадується в історичних документах ще на початку XVI століття. Спочатку територія перебувала під владою Великого князівства Литовського, а після 1569 року, після Люблінської унії, увійшла до складу Речі Посполитої. Будаївка належала різним князям, зокрема князям Корецьким, а згодом була передана Києво-Печерському монастирю.
У XVIII столітті село почало відроджуватися. Зокрема, на пагорбі над річкою Притвіркою була побудована церква, яка спочатку носила назву Воскресіння Господнього, а пізніше — св. Жінок-Мироносиць.
Вісь як оборонна споруда
Замковище Будаївка є типом оборонної споруди, що була характерна для цього регіону, де для захисту від степових кочівників та інших ворогів будувалися укріплені пункти на пагорбах і у водно-болотних місцевостях. Відомо, що такі споруди вважались важливими для захисту території від нападів.
Існує також легенда, що в Будаївці народився Володимир Великий, хоча це питання залишається суперечливим. За однією з версій, саме в цьому місці виникло замковище, яке було оточене штучним руслом річки Бобредь і використовувалося для оборони території. У спадок замковище перейшло до Києво-Печерського монастиря.