Кегичівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Харківської області України. Існував до 2020 року, коли був ліквідований у ході адміністративно-територіальної реформи, а його територія увійшла до складу Красноградського району. Адміністративним центром району було селище міського типу Кегичівка.
Географія
Район розташовувався у південно-західній частині Харківської області, у межах степової природної зони. Межував із такими районами Харківської області:
- на півночі — з Нововодолазьким районом,
- на сході — з Первомайським і Сахновщинським,
- на півдні — із Зачепилівським,
- на заході — з Красноградським районом.
Територією району протікає шість річок, зокрема найбільша — річка Оріль, довжина якої становить 320 км. В районі нараховувалося 71 водоймище (ставки), загальна площа яких — 587 га. Клімат — помірно континентальний, середньорічна кількість опадів — близько 500 мм.
Природні ресурси
Кегичівський район має запаси природного газу. На його території діє підземне сховище газу, а також ведеться промисловий видобуток палива. Упродовж останніх років було відкрито Кобзівське родовище природного газу.
Адміністративно-територіальний устрій
Станом на час ліквідації район включав:
- 2 селищні ради,
- 14 сільських рад,
- 40 населених пунктів.
Управління районом здійснювала Кегичівська районна рада.