Старий Троїцький район, | Луганщина

Троїцький район — колишній район, розташований у північно-західній частині Луганської області. Адміністративний центр — смт Троїцьке.

Розташування: На півночі межує з Вейделєвським та Валуйським районами Білгородської області (РФ), на південь і схід — з Білокуракинським і Сватівським районами Луганської області, на заході — з Дворічанським і Куп’янським районами Харківської області.
Рельєф: Район розташований на хвилястій піднесеній рівнині, сильно розчленованій ярами та балками. Поширений дві основні форми рельєфу: водно-ерозійний та водно-акумулятивний.
Ґрунти: Район знаходиться в степовій чорноземній зоні, де переважають чорноземи звичайні середньосуглинисті. 83,6% ріллі займають чорноземи, також є незначні запаси глини, піску та крейди.
Гідрологія: Територією району протікають річки Уразова, Красна, Гнила. Клімат континентальний із спекотним сухим літом і вологою зимою.

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:

Тваринний світ району представлений степовими та лісовими видами тварин:

Заселення: почалося в 17-18 століттях. У середині 18 століття на річці Уразова виникла слобода Кальнівка, пізніше перейменована в Троїцьке після побудови церкви Святої Трійці в 1820 році.
У 1926 році Троїцька волость Воронезької губернії була включена до складу Куп’янської округи Української РСР, і село стало адміністративним центром новоствореного Троїцького району.
1942–1943 роки: Троїцький район був окупований нацистами, що призвело до загибелі 25 мирних жителів і примусового відправлення 139 молодих людей на роботи.
1958 рік: Село Троїцьке стало районним центром, а в 1961 році отримало статус селища міського типу.

Район поділявся на 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об’єднували 58 населених пунктів. Адміністративний центр — смт Троїцьке.