Старий Погребищенський район — колишній район Вінницької області України, з адміністративним центром у місті Погребище. Населення району станом на 1 січня 2018 року становило 29 397 осіб, а його територія — 119,9 тис. га (приблизно 4,5% площі Вінницької області).
Географія
Погребищенський район розташований у лісостеповій зоні центральної частини північної частини Придніпровської височини, на північному сході Вінницької області. Він межує на півночі з Житомирською областю, на сході з Київською областю, на півдні з Оратівським і Липовецьким районами, а на заході — з Козятинським та Калинівським районами.
Історія
Історія Погребищенського району сягає давніх часів, і перші згадки про ці землі датуються 1148 роком. Погребищани є нащадками слов’янських росичів, які згадуються у “Слові о полку Ігоревім” і жили на берегах річки Рось, яку в стародавніх літописах називали Русь. У XIII столітті, після татарської навали, на місці стародавнього поселення Рокитня залишилися тільки погреби та підземні ходи, що стали основою для назви міста Погребище.
У середині XVI століття місто користувалося Магдебурзьким правом, а в 1629 році його населення досягало понад 6 тисяч осіб. Погребище зазнало руйнувань у 1653 році, коли князь Вишневецький з поляками відступав перед військами Б. Хмельницького.
На початку XVIII століття місто стало важливим торговим і ремісничим осередком, приваблюючи купців із різних країн. Погребищани брали активну участь у народних повстаннях і визвольних війнах, зокрема під проводом Семена Палія та Устима Кармелюка.
Протягом своєї історії Погребищенська земля була свідком численних важливих подій. У 1708 році під час Північної війни тут стояв табір українського гетьмана Івана Мазепи, а в 1822 році місто відвідав російський поет Олександр Пушкін. Територією району також мандрував Тарас Шевченко.
XX століття
Наприкінці XIX століття на землях графа Ржевуського була побудована залізниця та станція, що названа на честь графа — “Ржевуська”. У 1921 році було відкрито агрошколу, а в 1923 році створено перше колективне господарство ім. Т. Шевченка.
До початку Другої світової війни Погребище стало центром місцевої промисловості з кількома млинами, заводом “шипучих вод”, мануфактурами та цукровим заводом.
Друга світова війна
Під час Другої світової війни Погребищенський район був окупований фашистськими військами з липня 1941 року, і місто Погребище було окуповано 21 липня того ж року. Під час окупації діяли підпільні та партизанські групи, зокрема одна, очолювана 18-річним М. Д. Копецьким. Район було звільнено Червоною армією в грудні 1943 — село Озерна було звільнено 28 грудня, а Погребище — 30 грудня 1943 року.