Бердя́нський райо́н — колишній район у південно-східній частині Запорізької області України, який був ліквідований у 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи. Адміністративним центром району був місто Бердянськ, яке також стало важливим портовим містом на Азовському морі.
Географія
Розташування Бердянський район розташовувався на південь від Запоріжжя, межуючи:
- на заході з Мелітопольським районом;
- на півночі з Пологівським районом Запорізької області;
- на сході з Донецькою областю;
- на півдні з Азовським морем.
Район охоплює площу 4461,56 км², більша частина території знаходиться на Причорноморській низовині, з висотою 30-100 метрів. У північній частині — відроги Приазовської височини з характерним яружно-балковим рельєфом. Важливими водними артеріями району є річки, зокрема Берда та Обіточна.
Рельєф Рельєф району переважно рівнинний, з окремими пагорбами і долинами. В цьому регіоні залягають древні кристалічні породи, які можна побачити в долинах річок та балках. У районі також зустрічаються родовища корисних копалин, зокрема граніти, гнейси, суглинки, глини, а також лікувальні грязі та мінеральні води.
Клімат
Клімат району помірно континентальний, з температурою січня в середньому −4 °C та липня +23,5 °C. Період з температурами понад +10 °C становить 178 днів. Опади коливаються від 391 до 434 мм на рік, більша частина яких випадає в теплий період. Висота снігового покрову в середньому складає 10 см.
Природно-заповідний фонд
Бердянський район має значний природно-заповідний фонд, який включає як об’єкти загальнодержавного значення, так і місцеві природні пам’ятки:
- Приазовський національний природний парк;
- Ботанічний заказник «Малюк»;
- Ентомологічні заказники «Цілинна ділянка» та «Балка Вовча»;
- Скелі «Висока скеля» та «Віслюкові вуха» — природні пам’ятки.
Загалом, на території району є 28 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що включають заказники, пам’ятки природи, ландшафтні заказники та інші природні комплекси.
Історія
Бердянський район був утворений у 1923 році в складі Мелітопольської округи Катеринославської губернії. Спочатку він мав назву Новоспасівський (від села Новоспасівка, нині село Осипенко), а з 1925 року був перейменований на Бердянський район. З 1939 року район став частиною Запорізької області.
Протягом історії район неодноразово змінював назву, зокрема в 1939 році на честь льотчиці Поліни Осипенко він був перейменований в Осипенківський район, але з 1958 року знову отримав назву Бердянський.
У 2020 році, згідно з адміністративно-територіальною реформою, Бердянський район було розширено за рахунок ліквідованих Приморського та Чернігівського районів, що суттєво змінило його межі та адміністративно-територіальну структуру.