Біосфера Землі — глобальна оболонка Землі, населена живими організмами та трансформована їхньою діяльністю; вона охоплює частини атмосфери, гідросфери й літосфери, де можливе життя. Біосфера є цілісною саморегульованою системою, у межах якої відбувається безперервний обмін речовин і енергії між живою та неживою природою.
Поняття та історія вивчення
Термін «біосфера» був уведений у науковий обіг австрійським геологом Едуардом Зюссом у 1875 році. Подальший розвиток концепції пов’язаний із працями українського вченого Володимира Вернадського, який у першій половині ХХ століття створив цілісне вчення про біосферу.
Вернадський розглядав біосферу як геологічну оболонку, де живі організми є потужною силою, що змінює хімічний склад і структуру планети. Він увів поняття «жива речовина» та підкреслив роль біоти в глобальних геохімічних процесах.
Межі біосфери
Біосфера не має чітких меж, але її умовно визначають як:
- в атмосфері — до висоти приблизно 10–20 км (переважно тропосфера);
- у гідросфері — до найбільших океанічних глибин (понад 11 км);
- у літосфері — на глибину до кількох кілометрів, де ще існують мікроорганізми.
Таким чином, біосфера охоплює тонкий шар планети, у якому можливе існування життя.
Структура біосфери
Біосфера включає три основні складові:
Атмосфера
Газова оболонка планети, що містить кисень, вуглекислий газ та інші гази, необхідні для життя. У біосфері бере участь її нижня частина — тропосфера.
Гідросфера
Сукупність усіх вод Землі: океанів, морів, річок, озер і підземних вод. Вода є ключовим середовищем існування для багатьох організмів і важливим компонентом кругообігу речовин.
Літосфера
Тверда оболонка Землі, верхній шар якої заселений живими організмами. Саме тут формуються ґрунти — особливе природне тіло, що є продуктом взаємодії живої та неживої природи.
Жива речовина
За Володимиром Вернадським, жива речовина — це сукупність усіх живих організмів біосфери. Вона має такі властивості:
- здатність до розмноження;
- активний обмін речовин;
- висока біохімічна активність;
- здатність змінювати навколишнє середовище.
Жива речовина є рушійною силою багатьох геохімічних процесів.
Біогеохімічні цикли
У біосфері відбуваються глобальні кругообіги речовин — біогеохімічні цикли, які забезпечують сталість життя:
- кругообіг води;
- кругообіг вуглецю;
- кругообіг азоту;
- кругообіг кисню;
- кругообіг фосфору та інших елементів.
Ці процеси пов’язані з такими фундаментальними явищами, як фотосинтез і клітинне дихання.
Енергетика біосфери
Основним джерелом енергії для біосфери є Сонце. Сонячна енергія:
- поглинається рослинами у процесі фотосинтезу;
- перетворюється на хімічну енергію органічних речовин;
- передається по трофічних ланцюгах між організмами;
- частково розсіюється у вигляді тепла.
Таким чином формується енергетична структура екосистем.
Екосистеми та біоми
Біосфера складається з великої кількості екосистем — функціональних одиниць, що включають живі організми та їх середовище. Сукупності подібних екосистем формують біоми, наприклад:
- ліси (тропічні, помірні, тайга);
- степи і савани;
- пустелі;
- тундра;
- морські екосистеми.
Кожен біом має свої кліматичні умови та характерні види організмів.
Роль біосфери
Біосфера виконує низку життєво важливих функцій:
- регуляція складу атмосфери (зокрема вмісту кисню і CO₂);
- формування клімату;
- очищення води та повітря;
- утворення ґрунтів;
- забезпечення ресурсами (їжа, сировина, енергія).
Вона є основою існування людства.
Людина і біосфера
Людська діяльність стала потужним фактором впливу на біосферу. Основні антропогенні зміни:
- забруднення повітря, води і ґрунтів;
- вирубування лісів;
- втрата біорізноманіття;
- зміна клімату.
У зв’язку з цим виникла концепція ноосфери — стадії розвитку біосфери, де розумна діяльність людини стає визначальним фактором. Цю ідею також розвивав Володимир Вернадський.
Охорона біосфери
Збереження біосфери є глобальним завданням людства. Основні напрями:
- створення заповідників і національних парків;
- раціональне використання природних ресурсів;
- зменшення викидів парникових газів;
- розвиток відновлюваної енергетики;
- міжнародна співпраця (зокрема в рамках ЮНЕСКО).
Значення
Біосфера є унікальною системою, що забезпечує існування життя на планеті. Вона поєднує всі живі організми в єдину мережу взаємозв’язків і підтримує стабільність природного середовища.
Розуміння законів функціонування біосфери є ключовим для збереження життя на Землі та сталого розвитку людської цивілізації.
Приблизне число видів у деяких групах тварин
| Група | Число видів |
| Найпростіші | 27.000 |
| Губки | 5.000 |
| Молюски | 115.000 |
| Голкошкірі | 6.500 |
| Хребетні | 46.500 |
| Круглороті і риби | 20.600 |
| Земноводні | 2.500 |
| Плазуни | 6.300 |
| Птахи | 8.600 |
| Ссавці | 3.700 |
Ієрархійні рівні організації багатоклітинного організму
| ОРГАНІЗМ |
| Системи органів |
| Органи |
| Тканини |
| Клітини |
| Органели |
| Основні біоструктури |
| Макромолекули |
| Прості молекули |
| Атоми |
| Елементарні частинки |
Енергетична піраміда
| Трофічний рівень | Продукція, яку можна зібрати ккал/(м 2*рік) |
| Первинні продуценти (зелені рослини) | 704 |
| Первинні консументи (рослиноїдні) | 70 |
| Вторинні консументи (м`ясоїдні) | 13 |
Енергетика співтовариства і середнє число трофічних рівнів в різних співтовариствах
| півтовариство | Чиста первинна продукція, ккал/(м2*рік) | Поглинання хижаками, ккал/(м2*рік) | Екологічна ефективність, % | Число трофічних рівнів |
| Відкритий океан | 500 | 0,1 | 25 | 7,1 |
| Морське узбережжя | 8000 | 10,0 | 20 | 5,1 |
| Степи помірної зони | 2000 | 1,0 | 10 | 4,3 |
| Тропічний ліс | 8000 | 10,0 | 5 | 3,2 |
Ефективність чистої продукції деяких рослин і рослинних співтовариств
| Рослинне співтовариство | Місцевість | Ефективність чистої продукції, % |
| Наземні | ||
| Багаторічні трави і злаки | Мічиган | 85 |
| Кукурудза | Огайо | 77 |
| Люцерна | – | 62 |
| Дубовий і сосновий ліс | Нью-Йорк | 45 |
| Тропічні луки | – | 55 |
| Вологий тропічний ліс | – | 30 |
| Водяні | ||
| Ряска | Міннесота | 85 |
| Водорості | Міннесота | 79 |
| Придонні рослини | Вісконсин | 76 |
| Фітопланктон | Вісконсин | 75 |
| Співтовариство Саргасового моря | Тропічна частина Атлантичного океану | 47 |
| Співтовариство Сільвер-Спрінгс | Флорида | 42 |
Середній час перенесення енергії в живій рослинній біомасі для деяких екосистем
| Екосистема | Чиста первинна продукція, г/(м 2*рік) | Біомаса, г/м 2 | Час перенесення, років |
| Тропічний дощовий ліс | 2000 | 45.000 | 22,5 |
| Листопадний ліс помірної зони | 1200 | 30.000 | 25,0 |
| Бореальний ліс | 800 | 20.000 | 25,0 |
| Степи помірної зони | 500 | 1.500 | 3,0 |
| Кущі пустель | 70 | 700 | 10,0 |
| Болота | 2500 | 15.000 | 6,0 |
| Озера та ріки | 500 | 20 | 0,04 (15 діб) |
| Зарості водоростей та рифи | 2000 | 2.000 | 1,0 |
| Відкритий океан | 125 | 3 | 0.024 (9 діб) |
Еукаріоти
Еукаріоти, або ядерні – домен (надцарство) живих організмів, клітини яких містять ядро.
Всі організми, крім прокаріотів (бактерій і археїв), є ядерними.
Віруси і віроїди також не є ні прокаріотами, ні еукаріотами.
Археї
Археї – домен живих організмів.
Археї являють собою одноклітинні мікроорганізми, які не мають ядра, а також будь-яких мембранних органел.
Елементний склад тваринних і рослинних організмів
| Елемент | Тварини | Рослини |
| Вуглець | 21,15 | 53,96 |
| Водень | 9,86 | 7,13 |
| Кисень | 62,43 | 38,65 |
| Азот | 3,10 | 0,03 |
| Кальцій | 1.90 | 0,007 |
| Фосфор | 0,95 | 0,005 |
| Калій | 0,23 | 0,006 |
| Сірка | 0,16 | 0,052 |
| Хлор | 0,08 | 0,001 |
| Магній | 0,027 | 0,003 |
| Йод | 0,002 | 0,002 |
| Залізо | 0,005 | 0,03 |
| Фтор | 0,003 | 0,001 |
| Алюміній | 0,001 | 0,065 |
| Кремній | 0,001 | 0,057 |
| Марганець | 0,0005 | 0,001 |
