У 1964 році Японія відкрила Сінкансен – нову високошвидкісну залізницю, яка з’єднала два найбільших міста країни (у 1960-х роках) Токіо та Осаку. Рухаючись зі швидкістю понад 120 миль/год (200 км/год), нові спеціально розроблені поїзди Сінкансен мали найвищу швидкість у світі.
Але успіх проекту Сінкансен був зовсім не гарантованим. За п’ять років будівництва вартість будівництва Shinkansen зросла майже вдвічі порівняно з початковою оцінкою до майже 400 мільярдів ієн. Критики в Японії відкинули проект Сінкансен як приречений на провал. Лише за рік до відкриття нової лінії генеральний директор Департаменту будівництва японської національної залізниці назвав це «вершиною божевілля». Зокрема, він розкритикував рішення використовувати більш широку колію (стандартна колія), що зробило б Сінкансен несумісним з рештою вузькоколійної мережі Японії.