Цусімська битва (Battle of Tsushima) — вирішальна морська битва Російсько‑японської війни 1904–1905 рр., що відбулася 27–28 травня 1905 року в Цусімській протоці (Море Японії) між Об’єднаним флотом Імператорського флоту Японії й Балтійською ескадрою Російської імперії. Це була одна з найважливіших і наймасштабніших морських битв початку ХХ століття, що призвела до практично повного знищення російського флоту й стала ключовим фактором завершення війни на користь Японії.
Передумови битви
Російсько‑японська війна розпочалася в лютому 1904 року через суперечності між Росією та Японією щодо контролю над Кореєю та Маньчжурією. Японія здійснила превентивний удар по російських військово‑морських базах у Порт‑Артурі, що стало початком широкомасштабних бойових дій на суші й на морі.
Обидві сторони прагнули здобути морську перевагу, оскільки контроль над морськими шляхами був вирішальним для постачання армій і підсилення флоту. Російські сили вже зазнали кількох боїв на морі досі, але остаточне морське протистояння мало вирішити долю флоту і війни в цілому.
План та шлях російського флоту
Задля прориву морської блокади й підтримки своїх армій у Далекому Сході, російський імператорський уряд ухвалив рішення направити Балтійську ескадру — великий загін бойових кораблів — із Балтійського моря до Тихого океану, де вона мала об’єднатися із Тихоокеанським флотом і здобути морську перевагу.
Ескадра під командуванням адмірала Зиновія Петровича Рожественського вирушила з Лієпаї (нині Латвія) у жовтні 1904 року й здійснила тривалий семимісячний перехід понад 18 000 морських миль через Атлантичний океан, Індійський океан і Південно‑Китайське море. Частина флоту була технічно застарілою, а екіпажі — недостатньо підготовлені після такого тривалого плавання.
Сили сторін
У боях у Цусімській протоці зіткнулися дві головні групи кораблів:
- Японський об’єднаний флот під командуванням адмірала Того Хейхачіро — сучасніші, швидші й краще озброєні кораблі, що мали тактичну перевагу.
- Російський Балтійський флот під командуванням Рожественського (а згодом адмірала Миколи Небогатова) — значно більший загалом за тоннажем і кількістю важких бойових кораблів, проте в цілому старіший та менш маневрений.
Хід бою
Битва розпочалася вранці 27 травня 1905 року в Цусімській протоці — вузькій ділянці між Японією та Кореєю. Японський флот, що чекав на підході росіян, відкрив бій. Японські лінійні кораблі, крейсери й есмінці застосували тактичні маневри й новітнє озброєння, щоб розбити російську колону.
У першій фазі бою росіяни зазнали серйозних втрат: російські лінкори та крейсери були атаковані, а сам Рожественський був поранений і виведений із бою. Частина флоту ввечері того дня була потоплена або серйозно пошкоджена. Нічні атаки японських торпедних човнів і есмінців ускладнили становище росіян.
Наступного дня 28 травня ситуація решти російського флоту стала критичною, і адмірал Ніколай Небогатов, який перейняв командування, змушений був капітулювати.
Втрати й результати
Унаслідок бою практично весь російський Балтійський флот був знищений або захоплений:
- з 11 лінійних кораблів сім були потоплені й чотири захоплені;
- лише кілька менших кораблів вийшли з бою або були інтерновані в нейтральних портах;
- російські втрати становили понад 5 000 вбитих і військовополонених, а кількість захоплених становила понад 6 000;
- японські втрати були значно меншими — близько 117 загиблих та 583 поранених, а важких кораблів втрачено не було.
Цусімська битва стала вирішальною в плані контролю над морем у цій війні: після неї Росія втратила можливість відновити свій флот у Тихому океані, а Японія зберегла панування на морі.
Стратегічне значення
Цусімська битва стала одним із найважливіших епізодів Російсько‑японської війни 1904–1905 рр., оскільки саме вона фактично поставила крапку в морських операціях конфлікту. Перемога Японії на морі змусила Росію погодитися на переговори, що завершилися Портсмутським мирним договором, підписаним у вересні 1905 року за посередництва Президента США Теодора Рузвельта.
Ця поразка стала важким ударом для Російської імперії, посилила революційні настрої всередині країни і значно змінила баланс сил у Східній Азії, закріпивши статус Японії як провідної морської й регіональної сили.
Вплив на історію
Цусімська битва часто оцінюється істориками як одна з найважливіших морських битв у світовій історії початку ХХ століття: вона продемонструвала ефективність нових тактик і технологій у морських боях і стала попередником змін у глобальному військово‑морському балансі.