Бучацький район (також відомий як Бучаччина) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Тернопільської області України, що існувала до адміністративно-територіальної реформи 2020 року. Адміністративним центром району було місто Бучач.

Загальні відомості

  • Площа: 802 км²
  • Населення: близько 62 000 осіб (на 2020 рік)
  • Залізничні станції: Бучач, Пишківці
  • Дата ліквідації: 17 липня 2020 року

Географія

Бучацький район розташовувався у межах географічного регіону Опілля. Рельєф — переважно рівнинний, розчленований глибокими долинами річок. Найбільшими річками району були Дністер та його притоки — Стрипа, Бариш і Вільховець. На території району налічувалося 28 ставків.

Переважають опідзолені чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займали площу понад 12 950 га, зосереджуючи численні реліктові та рідкісні рослини.

Корисні копалини

У районі розвідано понад 100 родовищ вапняку, також поширені пісковики та травертин. За дослідженнями В. Добрянського, наявність цих матеріалів сприяла розвитку мурованого будівництва ще в часи Київської Русі.

Адміністративно-територіальний устрій

До складу району входили:

  • 1 місто — Бучач
  • 1 селище міського типу — Золотий Потік
  • 59 сіл, серед яких Бариш, Порохова, Старі Петликівці, Язловець у минулому мали Магдебурзьке право.

Природно-заповідний фонд

Станом на 1 січня 2017 року у районі існувало 42 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 9 361,25 га (11,67% площі району), зокрема:

  • 1 національний природний парк (3770,01 га)
  • 1 регіональний ландшафтний парк (4384,99 га)
  • 4 заказники місцевого значення (1104 га)
  • 35 пам’яток природи, у тому числі:
    • 7 геологічних
    • 6 гідрологічних
    • 19 ботанічних
    • 1 зоологічна
    • 1 комплексна
    • 1 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва

Архітектурні пам’ятки

У районі збереглися численні об’єкти історико-архітектурної спадщини:

  • Бучач: ратуша (1751), церква Воздвиження Чесного Хреста, василіянський монастир, Церква Св. Покрови, Церква Св. Миколая (XVII ст.)
  • Золотий Потік: замок (XVII ст.), костел (1634), палац Потоцького (XVIII ст.), садиба Скварчинських-Ґнєвошів (1848), дерев’яна церква Пресвятої Трійці (1897)
  • Язловець: костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1590), церква Св. Миколая (1551, УГКЦ), палац Понятовських, гробниця бл. Марцеліни Даровської
  • Підзамочок: замок (1600), костел (XVI ст.)
  • Білявинці: дзвіниця (XVIII ст.)

Дерев’яні церкви:

Село Назва церкви Рік побудови
Верб’ятин Чуда Архангела Михаїла 1889
Губин Усікновення голови Іоанна Предтечі 1849
Космирин Св. Архистратига Михаїла 1886
Помірці Пресвятої Трійці 1898
Сокілець Покрови Божої Матері (збудували монахи) 1635
Трибухівці Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI–XVII ст.
Цвітова Введення в храм Пресвятої Богородиці 1888

Археологічні пам’ятки

  • Стоянка в с. Миколаївка (30–12 тис. років до н. е.)
  • Могильник у с. Жнибороди (XII–XIII ст.)
  • Городище в с. Стінка (IX–XIII ст.)
  • Печерні храми біля сіл Стінка і Рукомиш (ранньохристиянський період)

Музеї

  • Бучацький районний історико-краєзнавчий музей
  • Музей-меморіал імені Василя Стуса
  • Музей В’ячеслава Чорновола
  • Музей історії аграрного коледжу
  • Музей історії СПТУ-26
  • Туристично-краєзнавчі музеї у школах с. Сновидів та смт Золотий Потік
  • Меморіальні кімнати Соломії Крушельницької (с. Білявинці) та Мар’яна Крушельницького (с. Пилява)