Бучацький район (також відомий як Бучаччина) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Тернопільської області України, що існувала до адміністративно-територіальної реформи 2020 року. Адміністративним центром району було місто Бучач.
Загальні відомості
- Площа: 802 км²
- Населення: близько 62 000 осіб (на 2020 рік)
- Залізничні станції: Бучач, Пишківці
- Дата ліквідації: 17 липня 2020 року
Географія
Бучацький район розташовувався у межах географічного регіону Опілля. Рельєф — переважно рівнинний, розчленований глибокими долинами річок. Найбільшими річками району були Дністер та його притоки — Стрипа, Бариш і Вільховець. На території району налічувалося 28 ставків.
Переважають опідзолені чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займали площу понад 12 950 га, зосереджуючи численні реліктові та рідкісні рослини.
Корисні копалини
У районі розвідано понад 100 родовищ вапняку, також поширені пісковики та травертин. За дослідженнями В. Добрянського, наявність цих матеріалів сприяла розвитку мурованого будівництва ще в часи Київської Русі.
Адміністративно-територіальний устрій
До складу району входили:
- 1 місто — Бучач
- 1 селище міського типу — Золотий Потік
- 59 сіл, серед яких Бариш, Порохова, Старі Петликівці, Язловець у минулому мали Магдебурзьке право.
Природно-заповідний фонд
Станом на 1 січня 2017 року у районі існувало 42 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 9 361,25 га (11,67% площі району), зокрема:
- 1 національний природний парк (3770,01 га)
- 1 регіональний ландшафтний парк (4384,99 га)
- 4 заказники місцевого значення (1104 га)
- 35 пам’яток природи, у тому числі:
- 7 геологічних
- 6 гідрологічних
- 19 ботанічних
- 1 зоологічна
- 1 комплексна
- 1 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
Архітектурні пам’ятки
У районі збереглися численні об’єкти історико-архітектурної спадщини:
- Бучач: ратуша (1751), церква Воздвиження Чесного Хреста, василіянський монастир, Церква Св. Покрови, Церква Св. Миколая (XVII ст.)
- Золотий Потік: замок (XVII ст.), костел (1634), палац Потоцького (XVIII ст.), садиба Скварчинських-Ґнєвошів (1848), дерев’яна церква Пресвятої Трійці (1897)
- Язловець: костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1590), церква Св. Миколая (1551, УГКЦ), палац Понятовських, гробниця бл. Марцеліни Даровської
- Підзамочок: замок (1600), костел (XVI ст.)
- Білявинці: дзвіниця (XVIII ст.)
Дерев’яні церкви:
| Село | Назва церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Верб’ятин | Чуда Архангела Михаїла | 1889 |
| Губин | Усікновення голови Іоанна Предтечі | 1849 |
| Космирин | Св. Архистратига Михаїла | 1886 |
| Помірці | Пресвятої Трійці | 1898 |
| Сокілець | Покрови Божої Матері (збудували монахи) | 1635 |
| Трибухівці | Благовіщення Пресвятої Богородиці | XVI–XVII ст. |
| Цвітова | Введення в храм Пресвятої Богородиці | 1888 |
Археологічні пам’ятки
- Стоянка в с. Миколаївка (30–12 тис. років до н. е.)
- Могильник у с. Жнибороди (XII–XIII ст.)
- Городище в с. Стінка (IX–XIII ст.)
- Печерні храми біля сіл Стінка і Рукомиш (ранньохристиянський період)
Музеї
- Бучацький районний історико-краєзнавчий музей
- Музей-меморіал імені Василя Стуса
- Музей В’ячеслава Чорновола
- Музей історії аграрного коледжу
- Музей історії СПТУ-26
- Туристично-краєзнавчі музеї у школах с. Сновидів та смт Золотий Потік
- Меморіальні кімнати Соломії Крушельницької (с. Білявинці) та Мар’яна Крушельницького (с. Пилява)